Сон як ключовий фактор довголіття: аналіз нових досліджень 2025 року

Останні наукові розробки підтверджують, що якісний та достатній за тривалістю сон є фундаментальним елементом довголіття, потенційно перевершуючи за вагою традиційні фактори здоров'я, як-от харчування та фізичні вправи. Аналітичний звіт, оприлюднений у грудні 2025 року, встановив прямий і сильний кореляційний зв'язок між хронічним недосипанням та скороченням очікуваної тривалості життя.

Дослідники з Університету охорони здоров'я та науки Орегону (OHSU) проаналізували дані понад 172 000 дорослих американців за період з 2019 по 2025 рік. Вони виявили, що цей зв'язок був більш вираженим, ніж для фізичної активності чи соціальної ізоляції, поступаючись лише негативному впливу тютюнопаління. Для дорослого населення науковці визначили оптимальний часовий проміжок для нічного відновлення, який становить від семи до дев'яти годин щоночі, згідно з рекомендаціями Національної служби охорони здоров'я (NHS). Доктор Ендрю МакГілл, один із авторів дослідження, зазначив, що масштаби впливу сну на тривалість життя стали несподіванкою навіть для наукової спільноти.

Водночас, дослідження, проведене доктором Даніелем Крипке за участю понад мільйона добровольців, показало, що сон понад сім годин може бути пов'язаний із меншою тривалістю життя, тоді як сон менше 5,5 години є вкрай шкідливим. Особливої уваги заслуговує якість сну, зокрема фаза глибокого сну, яка має вирішальне значення для серцево-судинної системи. Низький рівень повільного сну корелював із вищим ризиком серцево-судинних патологій. Порушення ж усталеного режиму відходу до сну та пробудження дестабілізує циркадний ритм, що може прискорити процеси старіння мозку.

Циркадні ритми, керовані супрахіазматичним ядром гіпоталамуса, регулюють вироблення мелатоніну та кортизолу у відповідь на освітленість. Для максимізації позитивного ефекту сну фахівці наполягають на дотриманні фіксованого графіка сну, що допомагає синхронізувати внутрішній годинник. Створення оптимальної гігієни сну включає забезпечення повної темряви та тиші у спальному приміщенні, а також обмеження вживання стимуляторів, як-от кофеїн та алкоголь, у вечірній час. Член Американського коледжу хірургів Сем Сетарех зазначає, що нерегулярний сон підвищує рівень гормонів стресу та артеріальний тиск у стані спокою, створюючи додаткове навантаження на серце.

Дослідження 2025 року також підкреслюють, що культурні звички та географічне розташування, як-от напружений ритм життя в Україні, можуть призводити до хронічного недосипання. Вчені наголошують, що мільйони дорослих систематично не добирають необхідної кількості сну, що підвищує ризик кардіометаболічних захворювань та передчасної смерті. Люди з якісними звичками сну, які включають сон 7–8 годин на добу, можуть жити в середньому на 4,7 року довше (чоловіки) та на 2,4 року довше (жінки). Таким чином, стабільний режим сну є необхідною умовою для підтримки когнітивних функцій, імунної системи та серцево-судинного здоров'я у довгостроковій перспективі.