Нейронна синхронізація матері-білінгва з дитиною стійка незалежно від мови спілкування

Міжмозкова синхронізація, що визначається як узгодження нейронної активності між двома або більше мозками під час соціальної взаємодії, є фундаментальною для формування емоційного зв'язку та ефективності комунікації, особливо у стосунках «мати-дитина». Це явище, коли мозок двох осіб починає працювати узгоджено під час спільної діяльності, підсилює емоційну близькість та фокусує увагу.

Дослідження, проведене фахівцями з Університету Ноттінгема та попередньо прийняте до публікації у виданні Frontiers in Cognition наприкінці 2025 року, підтвердило, що ця нейронна злагода залишається стійкою у білінгвальних родинах, навіть коли мати використовує свою другу мову (англійську) для спілкування. У Європейському Союзі частка домогосподарств зі змішаними мовами зросла з 8% у 2014 році до 15,6% у 2023 році, що робить це питання особливо актуальним для сучасної нейронауки розвитку.

Керівництво дослідженням здійснювали доктор Ефстратія Папуцелоу, науковий співробітник Університету Ноттінгема, та старший автор, професор Дуглас Гартлі з NIHR Ноттінгемського центру біомедичних досліджень. Вони наголосили, що критичний для формування зв'язку нейронний місток зберігається «незалежно від того, чи граються вони рідною мовою матері, чи набутою другою мовою». Це відкриття 2026 року спростовує побоювання, що використання не рідної мови може негативно впливати на емоційну близькість у багатомовних оселях.

У дослідженні 2025 року взяли участь 15 білінгвальних родин у Великій Британії, де матері володіли англійською мовою на високому рівні (CEFR C1 або C2), а вік дітей становив від трьох до чотирьох років. Дослідники застосовували гіпосканування за допомогою функціональної спектроскопії у ближньому інфрачервоному діапазоні (fNIRS) під час природних сценаріїв гри, які проводилися або рідною мовою матері, або англійською. Аналіз виявив значну міжмозкову синхронізацію, особливо у префронтальній корі (PFC), яка не мала суттєвих відмінностей між взаємодіями рідною та другою мовами. PFC є центром, відповідальним за прийняття рішень, планування та емоційну обробку.

Дослідження показало, що обидва режими мовлення — рідною та англійською — викликали значно вищу нейронну синхронізацію в PFC та тім’яно-скроневій ділянці (TPJ) порівняно з незалежною грою. TPJ пов'язана із соціальною когніцією та спільним фокусом уваги. Професор Гартлі зазначив, що результати свідчать про те, що білінгвізм «може давати реальні переваги в житті», підтримуючи здоровий комунікативний розвиток через збереження нейронних субстратів. Ці висновки підкреслюють стійкість нейронних механізмів, що підтримують батьківсько-дитячі зв'язки, не створюючи перешкод для глибокого емоційного контакту.