Президент Сербії ініціює скорочення уроків для підвищення концентрації учнів

Прогресивні освітні течії постійно шукають підходи, що узгоджують навчальні методики з потребами сучасних учнів, кидаючи виклик усталеним нормам, як-от стандартний 45-хвилинний урок. Наприкінці 2025 року Президент Сербії Александар Вучич висунув пропозицію про укорочення стандартної тривалості шкільного заняття, очікуючи на впровадження нових педагогічних ідей вже після новорічних свят.

Ця ініціатива спрямована на суттєве покращення здатності учнів до концентрації та утримання уваги, оскільки фахівці констатують, що небагато хто зі школярів здатні зберігати фокус протягом повних сорока п'яти хвилин. Президент Вучич раніше заявляв, що 2025 рік стане ключовим для людства, наголошуючи на необхідності аналізувати як позитивні, так і негативні аспекти зростання споживання енергії та розвитку ШІ. Психолог Олена Манойлович підтримує цю тезу, пов'язуючи зниження тривалості уваги з динамічним ритмом життя та надмірним споживанням короткого відеоконтенту у соціальних мережах.

Вона стверджує, що скорочення тривалості занять вимагатиме більш стислого викладу навчального матеріалу, що сприятиме глибшому, довготривалому засвоєнню знань, а не поверховому зазубрюванню для складання тестів. Соціолог Боян Панатович схвалює розгляд цієї зміни, наголошуючи на пріоритеті якості над кількістю, проте застерігає, що тридцятихвилинні сесії мають бути надзвичайно інтенсивними. Він підкреслює, що соціальні мережі, будучи сучасним фактором соціалізації, можуть витісняти класичні інститути, як-от школа, впливаючи на ціннісні орієнтації особистості.

Психолог Йована Стојкович акцентує увагу на тому, що діти до п'ятнадцяти років перебувають у стані постійної стимуляції через платформи на кшталт TikTok, що призводить до розсіяності уваги, яка може становити лише вісім секунд. Вона попереджає про негативний вплив соціальних медіа на розвиток синапсів, зазначаючи, що перші двадцять хвилин уроку є найбільш продуктивними для навчання. Дослідження британських вчених з Університету Ессекса та Університетського коледжу Лондона виявили зв'язок між часом, проведеним у соцмережах, та гіршим психічним благополуччям у віці 10-15 років, причому дівчата більш чутливі до соціальних порівнянь.

Деякі освітяни висловлюють занепокоєння, що урізання уроків може призвести до втрати вже обтяженого навчального матеріалу, оскільки стандартні сорок п'ять хвилин включають критично важливий час для повторення та планування. На противагу сербській ініціативі, у таких країнах, як Німеччина, уроки тривають щонайменше п'ятдесят хвилин, а інтерактивні блокові заняття по дев'яносто хвилин демонструють позитивні результати у навчальному процесі. Варто зазначити, що під час пандемії коронавірусу в Сербії вже відбувалося скорочення занять до тридцяти або тридцяти п'яти хвилин.

Хоча ця пропозиція наразі перебуває на стадії первинного оголошення, вона спровокувала жваву дискусію серед громадськості та експертного середовища щодо необхідності модернізації освітнього процесу в країні. Ініціатива Президента Вучича, висловлена на тлі загальнонаціональних обговорень, підкреслює актуальність пошуку балансу між вимогами цифрового світу та фундаментальними потребами дитячої психіки у якісному засвоєнні знань.