Міністри НАТО у Брюсселі: Зміцнення Оборони та Подальша Підтримка України на Тлі Наростання Напруги з Росією

У середу, 3 грудня 2025 року, відбулася фінальна планова зустріч очільників зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО цьогоріч. Захід проходив у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, Бельгія. Ключовими пунктами порядку денного стали посилення оборонних стратегій НАТО та забезпечення незмінної підтримки для України, що є критично важливим на тлі загострення російської агресії. Варто зазначити, що Державного секретаря США Марко Рубіо на зустрічі замінив його заступник Крістофер Ландау. За даними Держдепартаменту, причиною такої заміни став надзвичайно щільний графік Рубіо. Цей факт викликав певне занепокоєння серед європейських партнерів, адже він збігся з делікатними обговореннями мирного плану, розробленого американською стороною.

Основна увага дискусій була зосереджена на зміцненні безпекової архітектури Європи та впровадженні рішучих заходів стримування у відповідь на постійні виклики, що походять від Російської Федерації. Напруженість у регіоні суттєво зросла після низки нещодавніх інцидентів. Серед них – повідомлення про порушення повітряного простору Росії та ймовірні акти диверсій на території європейських держав. Зокрема, у вересні польські збройні сили збили кілька російських безпілотників, а російські винищувачі МіГ-31 зафіксовано у повітряному просторі Естонії. Адмірал Джузеппе Каво Драгоне, голова Військового комітету НАТО, підкреслив, що Альянс розглядає можливість запровадження більш проактивних відповідей на гібридні загрози, включаючи кібератаки та диверсійну діяльність.

Під час засідання Ради НАТО-Україна міністр закордонних справ України Андрій Сибіга надав присутнім детальну інформацію щодо ескалації російського терору та актуальних потреб українських сил на фронті. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль порушив складне питання про те, що Києву, можливо, доведеться погодитися на «болючі компроміси», які можуть вимагати проведення загальнонаціонального референдуму. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який головував на зустрічі, доклав зусиль, щоб запевнити учасників у непохитній позиції США. Він наголосив, що аспекти домовленостей, які стосуються безпосередньо НАТО, будуть опрацьовуватися Альянсом окремо від ширших двосторонніх чи багатосторонніх угод.

Заступник Держсекретаря Крістофер Ландау звернувся до союзників із закликом виконати взяті на себе зобов'язання щодо спрямування 5% ВВП на оборонні потреби. Ця вимога є частиною так званого «Гаазького інвестиційного плану», ухваленого на саміті у Гаазі у червні 2025 року. Згідно з цим планом, до 2035 року всі 32 країни-члени, за винятком Іспанії, мають досягти зазначеного показника. З цієї суми 3,5% ВВП мають бути виділені на першочергові військові потреби, а решта 1,5% – на заходи, пов'язані з підвищенням стійкості, як-от кіберзахист та забезпечення надійності ланцюгів постачання. Завершилася зустріч сесією Ради НАТО-Україна, у якій взяли участь міністр Сибіга та Висока представниця ЄС Кая Каллас; міністр Вадефуль також брав активну участь у дискусіях протягом усього дня.

На тлі цих подій, 2 грудня 2025 року, Президент Росії Володимир Путін зробив гучну заяву про готовність Росії до прямого військового протистояння з Європою «просто зараз», якщо європейські держави розпочнуть ворожі дії. Він також звинуватив європейські уряди у саботажі мирних ініціатив, що походять від США. Подібні заяви яскраво підкреслюють критичний момент у трансатлантичних відносинах та зусиллях із врегулювання українського конфлікту, особливо після витоку проєкту мирного плану від 18 листопада. Раніше міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен слушно зауважила, що Росія залишатиметься серйозною загрозою навіть після завершення війни в Україні, що вимагає подальшого зміцнення потенціалу стримування НАТО.