Асамблея експертів Ірану обрала Моджтабу Хаменеї Верховним лідером на тлі тиску КВІР

Ісламська Республіка Іран опинилася у стані глибокої кризи престолонаслідування після офіційного підтвердження смерті Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї 1 березня 2026 року. Його загибель стала наслідком масштабної повітряної операції, спільно проведеної збройними силами США та Ізраїлю в Тегерані у суботу, 28 лютого 2026 року. У центрі цих доленосних політичних процесів опинилося обрання 56-річного Моджтаби Хаменеї, сина покійного аятоли, новим Верховним лідером країни. Рішення було прийняте Асамблеєю експертів, що складається з 88 духовних осіб, які, за наявною інформацією, діяли під безпосереднім і потужним тиском з боку Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).

Моджтаба Хаменеї, який до цього часу ніколи не обіймав офіційних державних посад, відомий як консервативний клірик із надзвичайно міцними зв'язками всередині структури КВІР. Його авторитет серед силовиків почав формуватися ще під час служби в іранських збройних силах у роки Ірано-іракської війни, де він налагодив контакти з майбутнім вищим керівництвом гвардії. Протягом останніх двох десятиліть він вважався впливовим гравцем іранської політики, виконуючи роль ключового посередника в Офісі Верховного лідера, відомому як Бейт-е Рахбарі. Варто нагадати, що ще у 2019 році Міністерство фінансів США запровадило проти нього персональні санкції, стверджуючи, що він фактично виконував функції від імені свого батька, попри відсутність формального статусу.

Військовий удар, що призвів до смерті Алі Хаменеї, мав катастрофічні наслідки для його родини. За даними інформаційного агентства Fars News Agency, яке тісно пов'язане з КВІР, під час атаки загинули дружина лідера, його донька, зять та онук. Сам Моджтаба Хаменеї дивом вижив під час обстрілу резиденції в Тегерані. Ця насильницька зміна влади стала лише другою подібною подією в історії Ісламської Республіки з моменту її заснування у 1979 році. Попередній такий перехід відбувся у 1989 році, коли Алі Хаменеї очолив країну після смерті засновника режиму аятоли Рухолли Хомейні.

Процес легітимізації нового лідера супроводжувався надзвичайними труднощами. Місце запланованого зібрання Асамблеї експертів у місті Кум, яке є одним із ключових центрів шиїтського духовенства, зазнало атаки ізраїльської авіації 3 березня 2026 року. Щоб уникнути вакууму влади та забезпечити швидке обрання, іранські державні медіа повідомили про використання альтернативних, імовірно віртуальних, методів проведення голосування. Згідно з конституційними нормами, для управління державою до моменту офіційного вступу на посаду постійного наступника було створено тимчасову раду. До її складу увійшли чинний президент Масуд Пезешкіан та Аліреза Арафі.

Провідні політичні аналітики підкреслюють, що тісний альянс Моджтаби з КВІР, який наразі контролює величезні економічні та політичні ресурси країни, робить його ідеальною фігурою для силового істеблішменту з метою збереження внутрішньої стабільності на тлі зовнішніх конфліктів. Валі Наср, експерт з питань Ірану з Університету Джонса Гопкінса, зазначив, що таке обрання сигналізує про перехід основного контролю над режимом до рук радикальної фракції Революційної гвардії. Політолог Амін Сайкал додає, що іранська владна вертикаль історично адаптована до кризових ситуацій, тому режим, ймовірно, збережеться в короткостроковій перспективі, якщо вдасться уникнути серйозних розколів усередині силового блоку.