Коаліція охочих закріпила у Парижі умовні гарантії безпеки для України

У вівторок, 6 січня 2026 року, у Парижі відбулася зустріч представників тридцяти п'яти держав, що входять до «Коаліції охочих», а також високопоставлених посланників Сполучених Штатів Америки. Метою заходу була фіналізація механізмів безпекових гарантій для України, які, як було чітко зазначено, нерозривно пов'язані з майбутнім досягненням угоди про припинення вогню з Росією.

Президент України Володимир Зеленський, Президент Франції Еммануель Макрон та Прем'єр-міністр Великої Британії Сер Кір Стармер офіційно підписали тристоронню «Декларацію про наміри». Цей документ стосується розгортання багатонаціональних сил після завершення активних бойових дій. Президент Макрон наголосив, що ця «Паризька декларація» гарантує, що мир не буде тотожний капітуляції України або відновленню загрози з боку Росії. Учасники саміту констатували «оперативну конвергенцію» між країнами Коаліції, Україною та США щодо цих зобов'язань.

Американська делегація, зокрема спеціальний посланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, підтвердила підтримку США новим протоколам безпеки. Угода передбачає довгострокове надання військової допомоги, постачання озброєння та створення «Багатонаціональних сил для України». Ці сили концептуально розглядаються як «заспокійливий контингент» для підтримки миру після припинення вогню, а не для участі у бойових діях. Президент Макрон анонсував, що у складі цієї сили можуть бути задіяні «тисячі французьких військовослужбовців», з можливістю створення військових «хабів» для безпечного зберігання техніки. Зобов'язання охоплюють військові спроможності, обмін розвідувальними даними, логістичну підтримку та посилення санкцій проти Росії у разі порушення домовленостей.

Союзники погодили, що Сполучені Штати очолять механізм моніторингу будь-якого майбутнього припинення вогню, що стало результатом попередніх консультацій радників з національної безпеки у Києві минулими вихідними. Велика Британія та Франція планують розгорнути військові хаби на території України для захищеного зберігання озброєнь. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив припущення, що Німеччина може долучитися до контингенту, проте дислокація військ може відбутися у зоні, суміжній з НАТО, поза межами України. Іспанія, яку представляв Президент Педро Санчес, висловила готовність долучитися до миротворчої місії. Американська делегація, до складу якої входив Генерал Алексус Г. Грінкевич, доповіла про поступ у розробці двосторонньої рамкової угоди про безпеку. США погодилися підтримати цю багатонаціональну силу у разі нападу, що є еволюцією у безпековому каркасі, хоча повне членство за статтею 5 НАТО виключається.

Цей новий механізм суттєво контрастує з гарантіями Будапештського меморандуму 1994 року, пропонуючи юридично зобов'язуючі зобов'язання у разі повторного нападу. Незважаючи на дипломатичну активізацію, питання спірних територій залишається перешкодою, оскільки немає ознак готовності Москви прийняти припинення вогню, яке не відповідає її вимогам. Координаційний центр США/Україна/Коаліція буде створено при оперативному штабі Коаліції у Парижі для забезпечення оперативної взаємодії.