Глобальне виробництво пластику у 2026 році: рекордні показники на тлі посилення екологічних норм

Попри стрімке зростання екологічної свідомості та активне впровадження нових політичних обмежень, світова індустрія виробництва пластику у 2026 році демонструє тенденцію до досягнення історичних максимумів. Щорічні обсяги випуску продукції вже перевищили позначку у 430 мільйонів тонн, що наочно ілюструє глибокий розрив між зусиллями регуляторів та реальними масштабами промислового виробництва. Особливу тривогу викликає той факт, що майже половина цього обсягу припадає на вироби одноразового призначення, які створюють колосальне навантаження на системи управління відходами по всьому світу. Варто зазначити, що ще у 2019 році сукупні викиди CO2 протягом усього життєвого циклу пластику склали приблизно 1,8 мільярда тонн, що підкреслює критичний внесок цього сектору в глобальні кліматичні зміни.

На регіональному рівні спостерігається активне впровадження нових законодавчих ініціатив, покликаних перекласти фінансовий тягар утилізації з платників податків на самих виробників. Зокрема, з 1 січня 2026 року в канадській провінції Онтаріо завершився трирічний перехідний період до системи розширеної відповідальності виробника (EPR) для пакувальних матеріалів та паперової продукції. Міністр навколишнього середовища Онтаріо Тодд Маккарті заявив, що ця реформа має на меті зробити процес переробки простішим та послідовнішим для мешканців, забезпечуючи при цьому муніципалітетам сукупну економію у розмірі понад 200 мільйонів доларів. У межах системи EPR компанії, що постачають упаковку, тепер несуть повну відповідальність за її збір та переробку після завершення терміну експлуатації, що має стимулювати їх до вибору більш екологічних пакувальних рішень.

У Сполучених Штатах, зокрема в штаті Каліфорнія, з 1 січня 2026 року набув чинності закон Сенату SB 1053, який запроваджує сувору заборону на використання більшості типів пластикових пакетів для покупок, включаючи навіть щільні багаторазові варіанти. Згідно з цим актом, роздрібні магазини зобов'язані пропонувати покупцям виключно платні багаторазові паперові пакети або альтернативні сумки, виготовлені не з пластику. Законодавчий орган штату, який ініціював SB 1053, демонструє непохитне прагнення обмежити використання одноразового пластику на споживчому рівні, хоча закон і передбачає мінімальну плату в розмірі 10 центів за кожен паперовий пакет.

Паралельно з локальними заходами, міжнародна спільнота продовжує дипломатичні зусилля щодо розробки глобального юридично зобов’язуючого інструменту для боротьби з пластиковим забрудненням. П’ята сесія Міжурядового переговорного комітету (INC-5), що проходила під егідою Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), зіткнулася з серйозними розбіжностями між учасниками, що унеможливило досягнення консенсусу щодо тексту договору до кінця запланованого терміну. Третя частина цієї сесії, INC-5.3, була призначена на 7 лютого 2026 року в Женевському міжнародному конференц-центрі (CICG) у Швейцарії. Очікується, що ця зустріч матиме виключно організаційний та адміністративний характер, включаючи вибори керівного складу, без проведення змістовних дискусій по суті угоди.

Поряд із регуляторними змінами, значну роль продовжують відігравати культурні бар'єри, що перешкоджають системним трансформаціям, що особливо помітно в Японії. Традиційна практика індивідуального пакування товарів, яка корінням сягає концепції гостинності omotenashi та суворих норм гігієни, залишається панівною, попри попередні спроби змін, такі як запровадження плати за пластикові пакети у 2021 році. Ключові статистичні показники вказують на масштаб проблеми: глобальний рівень переробки пластику залишається на низькій позначці близько 9%, при цьому частка пластикової упаковки в загальному обсязі споживання становить приблизно 35%.

Ситуація ускладнюється тим, що щодня у світові водні шляхи потрапляє обсяг пластику, еквівалентний вмісту приблизно 2000 сміттєвозів. Провідні гравці ринку, такі як Exxon Mobil Corporation, BASF SE та Saudi Basic Industries Corporation (SABIC), продовжують займати домінуючі позиції у світовому виробництві, тоді як загальний ринок пластику, за прогнозами, зросте до 733,58 мільярда доларів США у 2026 році. Таким чином, поточний рік демонструє тривання парадоксального явища: посилення законодавства відбувається паралельно зі збереженням безпрецедентно високих обсягів виробництва, що вимагає від світової спільноти більш рішучих кроків, спрямованих на пряме обмеження випуску первинного пластику.