Женева приймає делегації для обговорення 28-пунктного мирного плану Трампа щодо російсько-українського протистояння

У неділю, 23 листопада 2025 року, у Женеві відбулися важливі консультації за участю делегацій, сфокусовані на 28-пунктній основі мирного плану, який запропонував колишній президент Дональд Трамп для врегулювання російсько-українського конфлікту. Ключовим моментом дискусій стала ініціатива, що, за наявною інформацією, містить пункти про територіальні поступки та формальну відмову України від подальшого вступу до НАТО. Ці аспекти викликали значне занепокоєння як у Києві, так і в європейських столицях.

Особливе занепокоєння серед європейських лідерів викликало положення про обмеження чисельності Збройних Сил України на рівні 600 тисяч військовослужбовців. Це обмеження було зафіксовано у спільному комюніке лідерів G20, які зібралися у Йоганнесбурзі 22–23 листопада 2025 року. Американську сторону на переговорах у приміщенні місії США в Женеві очолив Державний Секретар Марко Рубіо. Він обійняв цю посаду 21 січня 2025 року, ставши першим латиноамериканцем на такому високому дипломатичному рівні, після затвердження Сенатом 20 січня 2025 року.

До складу американської делегації також увійшли Спеціальний посланник з мирних місій Стів Уіткофф, призначений 3 липня 2025 року, та Міністр Армії Ден Дрісколл, який склав присягу 25 лютого 2025 року. Варто зазначити, що Стів Уіткофф, відповідальний за курирування питань війни, вже мав зустріч із Президентом Росії Володимиром Путіним, яка відбулася 11 лютого 2025 року.

Українську переговорну команду представляли Глава Офісу Президента Андрій Єрмак та Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Рустем Умєров. Саме Умєров раніше підтвердив факт початку консультацій на території Швейцарії. Європейську присутність забезпечували радники з питань зовнішньої політики від групи E3 (Франція, Велика Британія, Німеччина), а також представники Європейської Комісії та Європейської Ради. Європейське контрпредложение, розроблене паралельно на полях саміту G20, робить акцент на відновленні контролю України над стратегічними об'єктами, зокрема Запорізькою АЕС та Кінбурнською косою, пропонуючи відкласти вирішення територіальних суперечок до моменту повного припинення вогню.

Походження цього плану, який, за деякими даними, спершу розроблявся Спецпосланником Уіткоффом у співпраці з російським представником Кирилом Дмитрієвим, викликало розбіжності у поглядах. Державний департамент США наполягає, що ці рамки є «авторством США» і ґрунтуються на внесках обох сторін. Проте, критики, серед яких і видання The Economist, вказують на те, що Росія фактично отримує винагороду за агресію, зберігаючи захоплені землі та забезпечуючи собі повернення до міжнародного співтовариства, включаючи G8, через поетапне скасування санкцій.

Міністр Дрісколл безпосередньо перед цими консультаціями, 20 листопада 2025 року, відвідував Київ. Метою його візиту було обговорення саме цього мирного плану та поточного прогресу у сфері ведення дронової війни. Президент Трамп публічно заявив, що представлений проєкт «не є моєю остаточною пропозицією», встановивши для Президента Зеленського дедлайн для відповіді — четвер, 27 листопада.

Хоча консультації мали розвідувальний характер, їхня кінцева мета полягала у досягненні максимально вигідного для Києва результату. Сенатори Майк Раундс та Ангус Кінг, за повідомленнями, назвали цю пропозицію «списком побажань росіян». Держсекретар Рубіо, згідно з даними ЗМІ, намагався дистанціюватися від плану, стверджуючи, що це «не наша рекомендація». Президент Зеленський раніше попереджав про те, що Україна стоїть перед «неможливим вибором» між компромісом щодо суверенних прав та збереженням життєво важливого партнерства зі Сполученими Штатами. Головне завдання женевських консультацій полягало у фінальному уточненні формулювань перед запланованою зустріччю на найвищому рівні між президентами Зеленським та Трампом.