ЄС запроваджує нові санкції проти Ірану та розглядає визнання КВІР терористичною організацією

29 січня 2026 року Європейський Союз офіційно затвердив новий масштабний пакет обмежувальних заходів, спрямованих проти ключових іранських структур та високопосадовців. Це рішення стало консолідованою відповіддю міжнародної спільноти на різку ескалацію внутрішнього насильства та порушення прав людини в Ірані. Крім того, Рада міністрів закордонних справ країн ЄС у четвер ухвалила історичне рішення про внесення провідної військово-політичної структури країни, Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), до списку терористичних організацій.

Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас прокоментувала ці кроки у соціальній мережі X, наголосивши на неприпустимості ігнорування репресій. Вона підкреслила, що будь-який політичний режим, який вдається до масових вбивств тисяч власних громадян, неминуче наближає свій крах. Така заява відображає жорстку позицію Брюсселя щодо дій офіційного Тегерана в умовах глибокої внутрішньої кризи.

Новий пакет санкцій передбачає комплексні заходи, включаючи повне заморожування активів, заборону на надання будь-яких фінансових ресурсів та суворі візові обмеження. Під дію цих санкцій потрапили приблизно 30 іранських юридичних та фізичних осіб. За даними європейських структур, ці суб'єкти безпосередньо причетні до жорстокого придушення антиурядових виступів, які охопили країну наприкінці грудня 2025 року.

Франція під керівництвом міністра Жан-Ноеля Барро приєдналася до ініціативи Іспанії та Італії, підтримавши надання КВІР статусу терористичної організації. Такий крок означає запровадження кримінального переслідування за будь-яке сприяння цій структурі та встановлення повної заборони на в'їзд її представників до країн Євросоюзу. Попри радикальність заходів, Високий представник Кая Каллас зауважила, що ЄС намагатиметься зберігати дипломатичні канали з Тегераном, хоча ризики їх остаточного розриву залишаються критичними.

Поточний санкційний тиск розгортається на тлі катастрофічного економічного стану Ірану, що став каталізатором масових заворушень. Протести розпочалися 28 грудня 2025 року на Великому базарі Тегерана після різкого обвалу національної валюти. Протягом року американський долар здорожчав приблизно на 80%, а рівень офіційної інфляції перетнув позначку у 40%. Це спровокувало стрибок цін на базові продукти харчування в межах 70–110%, що зробило ситуацію для населення критичною.

Реальні масштаби репресій наразі важко встановити через тотальну інформаційну блокаду, запроваджену владою, включаючи жорстку цензуру інтернету з 8 січня 2026 року. Правозахисна організація HRANA станом на середину січня 2026 року оцінювала кількість загиблих у 3 919 осіб, а кількість затриманих — у 24 700. Водночас інші звіти, зокрема дані британського журналу Time з посиланням на джерела в іранському Міністерстві охорони здоров'я, свідчать про тисячі вбитих. Деякі оцінки вказують на 30 000–36 500 жертв лише протягом пікових днів протистояння 8 та 9 січня 2026 року. Офіційний іранський уряд станом на 21 січня заявляв про 3 117 загиблих.

У межах нових обмежувальних заходів Європейський Союз суттєво розширив перелік товарів, заборонених для експорту до Ірану. Основну увагу приділено високим технологіям, які можуть бути використані для виробництва безпілотних літальних апаратів та ракетного озброєння. Це має на меті обмежити військово-технічний потенціал країни та її здатність впливати на безпекову ситуацію в регіоні.

Дипломатична ескалація з боку ЄС відбувається одночасно з посиленням напруженості на всьому Близькому Сході. Президент США Дональд Трамп заявив, що час для досягнення будь-якої угоди з Іраном стрімко вичерпується. Сполучені Штати вже посилили військову присутність у регіоні, направивши туди авіаносну ударну групу USS Abraham Lincoln. Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефюль назвав тегеранський режим Unrechtsregime, що означає режим несправедливості та беззаконня. У відповідь Тегеран пригрозив міжнародній спільноті руйнівними наслідками за впроваджені обмеження.