Індія відновлює імпорт іранської нафти на тлі геополітичних зсувів в Ормузькій протоці

Міністерство нафти та природного газу Індії офіційно підтвердило відновлення закупівель сирої нафти з Ірану, що стало першим таким придбанням з травня 2019 року. Це рішення ухвалено на тлі значних логістичних збоїв у Перській затоці, спричинених ескалацією конфлікту, і є тимчасовим відступом від семирічної паузи в торгівлі іранською сировиною для Індії, яка посідає третє місце у світі за обсягами імпорту нафти.

Відомство також спростувало повідомлення про фінансові ускладнення, підтвердивши прибуття до порту Мангалор 44 000 тонн іранського зрідженого нафтового газу (LPG). Ця зміна в енергетичній політиці Делі відбулася на тлі тимчасового послаблення санкцій США щодо іранської нафти, яка вже перебувала в морі, з метою пом'якшення дефіциту на світовому ринку. Танкер Ping Shun, що перевозив іранську нафту, завантажився на острові Харг на початку березня і сигналізував про прибуття до порту Вадінар, за даними компаній Kpler та Vortexa.

Паралельно з цими подіями, іранські військові посадовці оголосили про надання Іраку винятку з навігаційних обмежень, запроваджених у стратегічно важливій Ормузькій протоці. Це вибіркове послаблення режиму для регіонального союзника може частково зняти напругу з іракського експорту, який критично залежить від цього водного шляху. Заява про виняток пролунала тоді, коли Рада Безпеки ООН відклала голосування щодо резолюції про захист комерційного судноплавства, підкреслюючи складний дипломатичний ландшафт. Іран раніше заявляв, що протока залишається відкритою для більшості країн, за винятком суден США та Ізраїлю.

Ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових поставок нафти, залишається напруженою. Президент США Дональд Трамп, як повідомлялося, висунув Ірану 48-годинний ультиматум щодо негайного відновлення вільного проходу, погрожуючи серйозними наслідками у разі невиконання. Ця дипломатична ескалація відбулася одночасно з наданням Іраном навігаційного послаблення для Іраку. Блокада протоки спричинила зростання цін на нафту марки Brent, які підскочили до понад 115 доларів за барель, створюючи ризики для глобальної логістики та енергетичної стабільності.

Енергетична криза змушує великих імпортерів, як Індія, шукати альтернативні шляхи постачання. Наприклад, на тлі кризи Індія також розглядала можливість відновлення закупівель російської нафти. Державні нафтопереробні заводи Індії, зокрема Indian Oil Corp. та Bharat Petroleum Corp., які отримують вантажі через порт Вадінар, мали запаси сировини приблизно на два тижні станом на кінець березня 2026 року. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджало, що дефіцит нафти та зрідженого природного газу (ЗПГ) з Близького Сходу може подвоїтися до квітня 2026 року.

Транспортні наслідки відчутні й за межами енергетичного сектору: Індія зіткнулася з дефіцитом скрапленого нафтового газу (LPG), що змусило населення використовувати вугілля та дрова для приготування їжі. Водночас Саудівська Аравія була змушена задіяти стратегічний трубопровід East–West для перекачування нафти до Червоного моря в обхід протоки. Ця ситуація демонструє, як контроль над вузькими транспортними коридорами стає потужним геополітичним інструментом впливу, а виняток для Іраку є сигналом про селективну дипломатію Тегерана в умовах міжнародної напруги.