У Вагуші португальські вчені виявили рештки квіткової рослини віком 87 мільйонів років

У січні 2026 року група португальських дослідників оприлюднила сенсаційні дані про знахідку надзвичайно добре збережених плодів квіткової рослини. Вік цих палеонтологічних зразків оцінюється приблизно у 87 мільйонів років, що відносить їх до епохи пізнього коньяку крейдяного періоду.

Унікальні артефакти були виявлені під час розкопок у відкладеннях поблизу поселення Сеадуру, що розташоване в муніципалітеті Вагуш, округ Авейру. Ця подія стала вагомим внеском у вивчення еволюційних процесів покритонасінних рослин на території Іберійського півострова в доісторичні часи.

Знайдені скам'янілості фахівці класифікували як представників роду Endressianthus, що належить до порядку Fagales. Науковці виділили ключові морфологічні ознаки, серед яких імовірні тичинкові нитки та гінецей, а також наявність пилкових зерен типу Normapolles.

Дане відкриття слугує незаперечним доказом того, що ця група ангіоспермів була невід'ємною частиною португальської флори вже наприкінці коньякського віку. Раніше дослідження репродуктивних структур із пилком Normapolles у пізній крейді Португалії вже описували рід Endressianthus, зокрема види Endressianthus miraensis та Endressianthus foveocarpus, знайдені в регіонах Міра та Есгейра.

Глибокий аналіз морфології, проведений за допомогою скануючої електронної мікроскопії, дозволив детально вивчити структуру знахідки. Було встановлено, що маточкові квітки мали нижню зав'язь та крихітні голчасті оцвітини, тоді як гінецей характеризувався як двоплідний та синкарпний.

Виявлений пилок типу Normapolles переконливо свідчить про те, що ці стародавні рослини, які існували в посушливих або напівпосушливих екосистемах пізньої крейди, покладалися на вітрозапилення. Структурні особливості чоловічих квіток Endressianthus, зокрема наявність тичинок із короткими нитками та видовженими тетраспорангіатними пиляками, є типовими для цієї ботанічної групи.

Попри те, що новий вид демонструє значну структурну подібність до сучасного сімейства березових (Betulaceae), точна таксономічна класифікація Endressianthus у межах порядку Fagales залишається предметом активних наукових дискусій. Пилок типу Normapolles пов'язує знахідку з порядком Fagales, проте аналіз інших португальських знахідок, таких як Normanthus miraensis, вказує на складність класифікації.

Ці прадавні квіткові рослини не завжди можна однозначно включити до сучасних родин. Дослідження флори ранньої крейди, включаючи рід Saportanthus, лише підкреслює складність ранньої диверсифікації покритонасінних у цей період.

Контекст, пов'язаний з іншими знахідками Normapolles, наприклад, родом Walbeckia в Центральній Європі, демонструє значну морфологічну неоднорідність цієї групи. Це робить детальне вивчення кожного нового зразка, подібного до Endressianthus, критично важливим для науки.

Таким чином, відкриття в муніципалітеті Вагуш надає науковій спільноті безцінний первинний матеріал про репродуктивні структури давніх рослин. Воно підтверджує складність еволюційного шляху та міцні позиції, які ангіосперми займали в мезозойських ландшафтах Португалії ще мільйони років тому.