Документація Рідкісної Червононогої Серієми в Аргентині Свідчить про Успіх Спільнотної Охорони

Останній підтверджений провінційний осередок рідкісної Червононогої Серієми, відомої також як Орко Чун'я, зафіксовано в Альто Белло, провінція Сантьяго-дель-Естеро, Аргентина. Цей птах, який раніше був відомий переважно завдяки своєму різкому крику, тривалий час чинив значні труднощі для фотографічної фіксації, що підкреслює його скритність у природному середовищі.

Червононога Серієма (Cariama cristata) є великим наземним птахом родини Cariamidae, що сягає приблизно 75–90 см у довжину та важить 1,5–2,2 кг, вирізняючись яскраво-червоними ногами та дзьобом, а також помітним пухнастим чубчиком на голові. Прорив у документації став результатом спільних зусиль членів Клубу Спостерігачів Птахів Какуй (COA Kakuy) та місцевої громади Аюллу Какан. Ця співпраця призвела до створення першого задокументованого фотографічного запису, внесеного до системи eBird.org, що є вагомим досягненням для природоохоронної діяльності, керованої громадами.

Діагітська громада активно долучається до захисту цього виду та його ареалу, що є ключовим елементом у збереженні біорізноманіття регіону. Альто Белло трансформується у природний та культурний заповідник, де заохочується відповідальний туризм як модель, що поєднує спостереження за унікальною природою з підтримкою місцевих ініціатив. Такий підхід сприяє добробуту громад та збереженню природних багатств, що є запорукою сталого розвитку.

Наукова вага Червононогої Серієми полягає в її родинних зв'язках: вона є найближчим живим родичем вимерлих «Жахливих Птахів» (Phorusrhacidae), які домінували як верховні хижаки в Південній Америці протягом Кайнозою. Серієми, як і їхні предки, є переважно хижаками, харчуючись комахами, ящірками, зміями та дрібними гризунами, використовуючи свої сильні ноги для умертвіння здобичі. Червононога Серієма, яка також відома як чубатий каріама, є переважно наземним птахом, здатним розвивати швидкість до 25 км/год, перш ніж злетіти.

Цей вид, попри свою широку розповсюдженість у Південній Америці, включаючи Бразилію, Болівію, Парагвай та Уругвай, залишається локально нечастим, а його поведінка часто характеризується як обережна та територіальна. Завдяки своїй здатності контролювати популяції шкідників, серієми іноді цінуються фермерами за захист посівів та домашньої птиці. Співпраця між COA Kakuy та громадою Аюллу Какан демонструє ефективність моделі, де місцеві жителі виступають не лише охоронцями, а й активними учасниками наукового моніторингу, що створює стійку основу для майбутнього збереження видів.