Знайдено найстаріший запис пісні горбатого кита, зроблений у 1949 році

Науковці з Океанографічної установи Вудс-Гоул (WHOI) ідентифікували найстаріший відомий запис вокалізації горбатого кита, зафіксований у березні 1949 року поблизу Бермудських островів. Цей історичний аудіоматеріал, що містить спів китів, був закарбований на довговічному диску Gray Audograph під час акустичних експериментів. Відкриття надає еталонний зріз океанічного звукового ландшафту до настання ери інтенсивного судноплавства, передуючи популяризаційному відкриттю пісні китів Роджером Пейном майже на два десятиліття.

Запис 1949 року був здійснений вченими WHOI на борту дослідницького судна R/V Atlantis, які тоді тестували сонарні системи та проводили акустичні дослідження у співпраці з Управлінням військово-морських досліджень США. Роджер Пейн, американський біолог, відомий своїм відкриттям 1967 року про те, що горбаті кити співають, опублікував свій альбом «Пісні горбатого кита» лише у 1970 році. На відміну від пізніших записів, цей артефакт був створений за допомогою технологій, які були передовими на той час для підводних акустичних досліджень.

Морський біоакустик Пітер Тайк, емерит-дослідник з WHOI, підкреслив контраст між значно тихішим океаном кінця 1940-х років та сучасним, більш галасливим середовищем. Збережені записи дозволяють не лише простежити за звуками китів, але й реконструювати звуковий ландшафт того періоду. Науковці сподіваються, що цей історичний контекст допоможе зрозуміти, як сучасний антропогенний шум, зокрема від судноплавства, впливає на комунікацію китів, що підтверджується дослідженнями Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA).

Унікальність збереження цього артефакту полягає у носії: звук був записаний на гнучкий пластиковий диск Gray Audograph, а не на магнітну стрічку, схильну до руйнування. Архівісти WHOI виявили диск минулого року під час оцифрування старих аудіозаписів. Сучасні дослідження, зокрема математика Стюарта Джонстона з Мельбурнського університету, припускають, що сучасний звуковий ландшафт може спричиняти затримку міграції китів до чотирьох днів порівняно з доіндустріальними умовами. WHOI продовжує акустичні дослідження, використовуючи розвинені технології для моніторингу впливу людської діяльності на морське життя, а цей архівний запис слугує критично важливим інструментом для вимірювання змін в океанічному звуковому просторі.