Гнучка система спарювання білух у затоці Брістоль підтримує генетичне здоров'я популяції

Нещодавнє дослідження виявило надзвичайно гнучку систему розмноження у невеликій, географічно відокремленій популяції білух (Delphinapterus leucas) у водах Аляски, зокрема в районі затоки Брістоль. Публікація у виданні Frontiers in Marine Science ставить під сумнів усталені уявлення про репродуктивну поведінку арктичних китоподібних, які раніше вважалися схильними до полігінії, де домінантні самці контролюють більшість спарювань.

Дослідники встановили, що ця група білих китів застосовує поліандрію, що означає, що як самці, так і самки вступають у зв'язки з численними партнерами протягом кількох років. Цей механізм забезпечує помірний розподіл репродуктивного успіху серед популяції. Відкриття стало результатом тринадцятирічного генетичного моніторингу, що охопив приблизно 2000 особин цієї ізольованої групи, яка рідко обмінюється генами з іншими популяціями білух.

Аналіз генетичних зразків, отриманих із біопсій 623 китів, дозволив реконструювати репродуктивні патерни протягом багатьох сезонів. Результати підтвердили, що потомство часто складається з напівбратів і напівсестер, які мають лише одного спільного батька. Це є ключовим механізмом для запобігання інбридингу, який загрожує невеликим, замкненим групам.

Фахівці з Інституту океанографії Гарбор-Бранч Університету Флориди Атлантик, Департаменту риб та дичини Аляски та Департаменту управління дикою природою Північного схилу припускають, що тривала тривалість життя білух, яка може сягати 90 років і більше, стимулює цей «довгостроковий» підхід до розмноження. Для самиць стратегія «зміни партнера» слугує механізмом хеджування ризиків, дозволяючи уникнути спарювання з генетично близькими самцями, що підвищує життєздатність потомства. Хоча самці дещо частіше ставали батьками, їхній репродуктивний успіх був лише помірно вищим, що суперечить очікуванням щодо високої полігінії.

Ці висновки мають вирішальне значення для природоохоронної діяльності, оскільки вони демонструють, що гнучка репродуктивна поведінка значно підвищує стійкість вразливих популяцій китів до генетичного виснаження в умовах швидких змін арктичних екосистем. Незважаючи на те, що самці білух у цьому регіоні більші за самок, ознаки інтенсивної внутрішньостатевої конкуренції, як-от шрами від зубів, були рідкісними. Це вказує на те, що тривалий репродуктивний період дозволяє самцям забезпечувати кілька успішних спарювань протягом десятиліть, замість агресивного домінування в межах одного сезону.

Збір біопсійних зразків, який проводився приблизно два тижні щороку за допомогою човнів на мілководді, вимагав співпраці з корінними громадами та місцевими організаціями. Загалом, ця поліандрія, поєднана з помірною полігінією самців, формує унікальну полігінандричну систему. Вона підтримує високий рівень генетичної різноманітності та низький рівень інбридингу, незважаючи на те, що ефективний розмір популяції (Ne) значно менший за її чисельність (Nc), підкреслюючи складність соціальної динаміки китоподібних у важкодоступних середовищах.