Унікальні механізми сну коней: баланс між стоячим відпочинком та потребою у REM-фазі

Здатність коней дрімати, залишаючись у вертикальному положенні, є винятковою еволюційною адаптацією, безпосередньо пов'язаною з їхнім статусом тварин-жертв. Такий стоячий відпочинок забезпечує миттєву готовність до втечі від потенційних загроз у відкритих ландшафтах, що є критично важливим для виживання. Фахівці, зокрема Карен Вейт з Університету штату Мічиган, підкреслюють, що сон на копитах дає їм перевагу у швидкості реакції на небезпеку порівняно з лежачим станом.

Для пасивного утримання ваги тіла у вертикальному положенні коні використовують спеціалізовану анатомічну конструкцію, відому як апарат утримання, або «stay apparatus». Цей механізм, що складається з комплексу сухожиль і зв'язок, дозволяє фіксувати суглоби кінцівок без значних м'язових зусиль, забезпечуючи легкий сон стоячи. Однак, за словами Сари Метлок, старшого викладача поведінки коней в Університеті штату Колорадо, коні проводять більшу частину часу уві сні стоячи, але саме в такому положенні вони не досягають повноцінного швидкого сну.

Для досягнення фази швидкого сну (REM-sleep), яка є життєво необхідною для глибокого відновлення та належного функціонування мозку, коням обов'язково потрібно лягти. Дорослий кінь зазвичай потребує від 30 хвилин до двох годин REM-сну щоденно, хоча загальна тривалість сну може становити від двох до п'яти годин на добу, розподілених на короткі інтервали. Під час REM-фази, коли м'язи тимчасово паралізуються, у коней спостерігається значне розслаблення, що вимагає горизонтального положення.

Глибоке розуміння цього балансу між стоячим відпочинком, що відповідає повільному сну, та необхідністю лежати для REM-сну є наріжним каменем у забезпеченні належного добробуту домашніх коней. Нестача глибокого сну може спровокувати низку проблем, включаючи виснаження та, як свідчать ветеринарні спостереження, раптові колапси. Стрес, погані умови утримання або постійний шум можуть бути факторами, що негативно впливають на сон, призводячи до нервозності та зниження концентрації у тварини.

Навіть у стайних умовах, де існує відчуття безпеки, коні зберігають інстинкт чергування вахтових спостерігачів, щоб забезпечити відпочинок усім членам табуна. Жеребята та старі або хворі тварини вимагають значно тривалішого періоду сну, ніж здорові дорослі особини, що підкреслює індивідуальні потреби у відновленні. Забезпечення сухого, тихого місця з підстилкою, куди тварина може безпечно опуститися для REM-сну, є прямим обов'язком власників та конюхів для підтримки їхнього фізичного та психологічного здоров'я. Таким чином, фізіологія коней демонструє складну взаємодію між інстинктами виживання та фізіологічними потребами у якісному відновленні.