Вчені виявили спільні генетичні корені емоційних та поведінкових рис у людей та золотистих ретриверів

Фахівці з Кембриджського університету здійснили значне відкриття, встановивши суттєву генетичну спорідненість між золотистими ретриверами та людьми, що стосується емоційних та поведінкових характеристик. Дослідження, опубліковане у престижному виданні «Праці Національної академії наук» (Proceedings of the National Academy of Sciences), вперше продемонструвало, що певні гени, які регулюють поведінку собак, мають пряму кореляцію з такими людськими рисами, як схильність до тривожності, депресивні стани та рівень інтелекту.

Наукова команда провела детальний аналіз генетичного матеріалу, зібраного у 1300 особин породи золотистий ретривер. Ці дані були зіставлені з оцінками поведінки, які власники надавали через ретельно розроблені анкети. Цей масштабний проєкт, відомий як Golden Retriever Lifetime Study, розпочався ще у 2012 році за фінансової підтримки Morris Animal Foundation. Протягом років власники щорічно заповнювали опитувальники, що охоплювали 73 різні поведінкові прояви, об'єднані у 14 окремих категорій. Такий тривалий збір інформації забезпечив надійну базу для прогнозування різноманітних характеристик темпераменту.

У результаті масштабного геномного пошуку асоціацій вчені змогли ідентифікувати дванадцять генів, які безпосередньо впливають на поведінкові моделі у собак. До цих патернів належать здатність до навчання, рівень енергійності, реакція страху на невідомі предмети та схильність до агресії. Подальший порівняльний аналіз із даними людських геномів підтвердив, що саме ці дванадцять собачих генів лежать в основі емоційних станів та поведінкових особливостей і у людей. Доктор Елеанор Раффан, яка очолювала це дослідження, підкреслила, що отримані результати слугують вагомим доказом існування спільної генетичної бази для поведінки в обох біологічних видах.

Особливу увагу дослідників привернув ген PTPN1. У золотистих ретриверів цей ген асоціюється з проявами агресивної поведінки щодо інших собак, тоді як у людей він пов'язаний як із високим інтелектом, так і з підвищеним ризиком розвитку депресії. Інший виявлений генетичний маркер, знайдений у ретриверів, схильних до «несоціального страху» (наприклад, панічного страху перед побутовими приладами, як-от пилососи), у людей корелює зі збільшеною чутливістю та дратівливістю. Дослідники, серед яких перший автор доповіді, докторант Енох Алекс, наголошують: генетика значною мірою керує поведінкою. Це означає, що деякі собаки можуть мати вроджену схильність до стресу, яку власники помилково можуть сприймати як «погане виховання» чи недоліки характеру.

Важливим етапом стало вивчення гена ROMO1, який визначає здатність золотистих ретриверів до навчання. У людей цей самий ген має прямий зв'язок із показниками інтелекту та емоційною сприйнятливістю. Це спостереження зміцнює думку про необхідність враховувати емоційний стан тварини під час дресирування. Розуміння генетичної основи таких рис, як лякливість у ретриверів та тривожність у людини, може відкрити нові шляхи для застосування медикаментозних методів лікування у ветеринарній практиці. Професор Деніел Міллс зазначив, що фокусування уваги на одній породі дозволило мінімізувати генетичний «шум», зробивши собак зручною моделлю для вивчення складних психічних станів, притаманних людині.