ЄС прискорює створення суверенних цифрових платежів для протидії фінансовому тиску США

Європейський континент наразі відчуває значну вразливість через глибоку залежність від фінансових сервісів, що контролюються Сполученими Штатами. Ця ситуація стала потужним стимулом для прискорення розробки власних суверенних цифрових інструментів, зокрема Цифрового євро та системи Wero, яку великі європейські банки запустили протягом 2024–2025 років. Таким чином Європейський Союз прагне досягти справжньої монетарної автономії, необхідність якої стала очевидною після численних випадків екстерриторіального застосування американських санкцій та тотального домінування іноземних карткових мереж на внутрішньому ринку ЄС.

Вирішальним моментом, що наочно продемонстрував ризики блокування в системах під контролем США, став інцидент у 2025 році. Тоді суддя Міжнародного кримінального суду (МКС) Ніколя Гію опинився повністю відрізаним від будь-яких фінансових послуг після запровадження санкцій з боку Вашингтона у серпні 2025 року. За словами самого судді, це обмеження критично вплинуло на кожен аспект його повсякденного життя. Статистичні дані лише підтверджують складність ситуації: у певних сегментах цифрових платежів Європи компанії Visa та Mastercard обробляють до семи з кожних десяти транзакцій через інфраструктуру, що не належить ЄС, оскільки обидві корпорації базуються в США.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) розглядає Цифровий євро як стратегічне доповнення до готівкових грошей, покликане суттєво зміцнити платіжний суверенітет регіону. Підготовчий етап цього масштабного проєкту, який включав розробку технічної архітектури та зводу правил, мав завершитися до жовтня 2025 року. Важливим кроком стало схвалення Радою Європейського Союзу своєї переговорної позиції щодо Цифрового євро у грудні 2025 року, що відкрило шлях до офіційного діалогу з Європейським парламентом для формування необхідного законодавчого підґрунтя.

Паралельно з ініціативами ЄЦБ активно розвивається альтернативна платіжна інфраструктура. Система Wero, створена консорціумом провідних європейських фінансових установ, серед яких Deutsche Bank, BNP Paribas та ING, позиціонується як прямий конкурент таким гігантам, як Visa, Mastercard та PayPal. Керівництво ЄС покладає великі надії на те, що локальні платіжні рішення зможуть забезпечити до 90% усіх транзакцій, що дозволить радикально знизити залежність від зовнішніх провайдерів послуг.

Серйозну стурбованість щодо можливої втрати контролю над грошовою системою висловили понад 70 провідних економістів, включаючи Тома Пікетті. 12 січня 2026 року вони надіслали відкритий лист до Європейського парламенту, де наголосили, що без рішучого впровадження Цифрового євро як публічного інструменту Європа ризикує остаточно поступитися ринком приватним стейблкоїнам та іноземним платіжним корпораціям. Автори звернення закликають спроектувати Цифровий євро як суспільне благо, що передбачає безкоштовні базові послуги та можливість використання в офлайн-режимі для захисту від зовнішнього впливу.

Проте прагнення пріоритезувати суспільні інтереси в дизайні нової валюти стикається з опором банківського сектору, який побоюється масового відтоку депозитів. Зокрема, німецька банківська асоціація назвала плани ЄЦБ надмірно складними та фінансово обтяжливими. Попри це, стратегічне значення монетарної автономії для Брюсселя залишається пріоритетним у контексті забезпечення фінансової стійкості цифрової економіки. Наразі Європа перебуває на критичному етапі, де геополітичні виклики вимагають рішучих кроків для створення власної інфраструктури напередодні пілотного запуску Цифрового євро у 2027 році та його офіційного випуску, запланованого на 2029 рік.