США скорочують допомогу з безпеки країнам Східної Європи, що межують з Росією, спонукаючи до перегляду оборони Європи

Сполучені Штати Америки планують поетапно згорнути програми безпекової допомоги для східноєвропейських держав, що межують з Росією, зокрема для Естонії, Латвії та Литви. Цей крок, що відповідає директиві президента Дональда Трампа щодо перегляду зовнішньої допомоги та його наголосу на європейській самостійності в обороні, стимулює союзників по НАТО до посилення власної оборонної спроможності.

Рішення передбачає припинення фінансування програм за Розділом 333, які забезпечували військове навчання та обладнання. Хоча раніше виділені кошти залишатимуться доступними до кінця вересня 2026 року, адміністрація Трампа не планує запитувати додаткове фінансування для цих ініціатив. Ця новина, поширена виданнями Financial Times та Washington Post, викликала здивування та глибоке занепокоєння серед європейських посадовців, які намагаються з'ясувати деталі та потенційні наслідки. Ініціатива Балтійської безпеки (BSI), започаткована у 2018 році для зміцнення оборонного потенціалу та взаємосумісності Естонії, Латвії та Литви, є однією з ключових програм, що опинилися під загрозою призупинення. У 2024 році ця ініціатива отримала 228 мільйонів доларів США, а роком раніше – 225 мільйонів доларів. Для цих країн, які є членами НАТО і витрачають значну частку ВВП на оборону, але мають відносно невеликі економіки, американська фінансова підтримка завжди була надзвичайно важливою.

Це рішення також може вплинути на НАТО, оскільки частина допомоги проходила через альянс, надсилаючи неоднозначний сигнал Москві щодо єдності та рішучості Заходу. У відповідь на ці зміни та загальну геополітичну нестабільність, спричинену війною в Україні та невизначеністю щодо майбутньої підтримки з боку США, Європейський Союз активно працює над посиленням власної оборони. Зокрема, Європейська комісія представила стратегічну оборонну ініціативу "Readiness 2030" (раніше "ReArm Europe"), запропоновану президентом Урсулою фон дер Ляєн 4 березня 2025 року. Цей план має на меті мобілізувати до 800 мільярдів євро до 2030 року для зміцнення оборонної інфраструктури та автономії ЄС. Він включає фіскальну гнучкість шляхом призупинення бюджетних правил, створення інструменту позик "Security Action for Europe" (SAFE) на 150 мільярдів євро для спільних оборонних проєктів, перерозподіл існуючих фондів ЄС та залучення приватного капіталу.

Ініціатива спрямована на зменшення залежності від неєвропейських постачальників, заповнення критичних прогалин у спроможностях, таких як артилерійські системи та безпілотні технології, а також на стимулювання європейської оборонної промисловості. Цей крок відображає ширші зусилля Пентагону, зокрема під керівництвом політики оборони для Європи та НАТО Девіда Бейкера та політики Пентагону Елдріджа Колбі, з переорієнтації оборонних ресурсів на Індо-Тихоокеанський регіон та пріоритезацію американських запасів на тлі напруженості з Китаєм. Політика "Америка передусім" та прагнення забезпечити, щоб європейські союзники брали на себе більшу відповідальність за власну оборону, є ключовими рушійними силами цієї трансформації.

Білий дім заявив, що цей крок був скоординований з європейцями, і підкреслив, що Європа "активізується". Європейські лідери вже погодилися під тиском США збільшити оборонні бюджети до 5% ВВП, що свідчить про адаптацію континенту до нових реалій та його прагнення до більшої стратегічної автономії. Ці події підкреслюють значний зсув у зовнішній політиці США та зростаючу роль Європи у забезпеченні власної безпеки. Це створює нові можливості для розвитку європейської оборонної промисловості та зміцнення стратегічної автономії континенту, дозволяючи йому ефективніше реагувати на сучасні виклики та гарантувати стабільність у регіоні, демонструючи здатність до самостійного розвитку оборонного потенціалу.