Китай випереджає Південну Корею у технологічному розвитку: аналіз глобального домінування

Згідно з результатами комплексного аналізу, проведеного Міністерством науки та ІКТ Республіки Корея на основі даних за 2024 рік і оприлюдненого на початку 2026 року, у світовій технологічній ієрархії відбулася знакова зміна лідерства. Китайська Народна Республіка офіційно випередила Південну Корею, причому цей розрив продовжує стрімко збільшуватися. Наразі загальний рівень технологічної потужності КНР випереджає корейські показники на 0,7 року, що є суттєвим стрибком порівняно з дистанцією у 0,2 року, зафіксованою лише двома роками раніше.

Найбільш відчутним цей зсув став у стратегічно важливому сегменті вторинних акумуляторів — галузі, де Сеул тривалий час утримував беззаперечне домінування. До 2024 року Китай зумів не лише наздогнати конкурента, а й посісти лідируючу позицію, випереджаючи Південну Корею на 0,2 року. Це різко контрастує з показниками 2022 року, коли корейська технологічна перевага в цій сфері становила солідні 0,9 року. Така динаміка підкреслює ефективність китайської стратегії швидкого впровадження інновацій у промислове виробництво.

У межах масштабної оцінки 50 національних стратегічних технологій було виявлено, що Південна Корея зберігає лідерство лише у шести областях. Це свідчить про драматичне зниження конкурентоспроможності, оскільки ще у 2022 році країна була попереду у 17 сферах. При детальному аналізі 136 ключових технологій у 11 стратегічних напрямках Південна Корея опинилася на останній позиції серед таких глобальних гравців, як США, Європейський Союз, Китай та Японія, що вказує на системне відставання від світових лідерів.

Вражаючий успіх Пекіна значною мірою зумовлений його підходом до інновацій як до пріоритетної національної кампанії, що підкріплюється колосальними фінансовими ресурсами. Витрати Китаю на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) у 2024 році наблизилися до позначки 785,9 мільярда доларів США. Такі обсяги фінансування вже цілком порівнянні з показниками Сполучених Штатів, тоді як орієнтовні витрати Південної Кореї на дослідження за той самий період залишалися в діапазоні від 120 до 130 мільярдів доларів США.

За даними Державного статистичного управління КНР, реальні інвестиції Китаю в науковий сектор у 2024 році перевищили 3,6 трильйона юанів, що еквівалентно приблизно 500 мільярдам доларів США. Цей показник продемонстрував зростання на 8,3% у річному обчисленні, склавши 2,68% від загального ВВП країни. Така фінансова експансія дозволяє Китаю не лише модернізувати існуючі потужності, а й створювати принципово нові технологічні платформи, які визначатимуть майбутнє світової економіки.

Водночас ключовим обмежувальним фактором для Республіки Корея став гострий дефіцит кваліфікованих кадрів. Ця проблема підтверджується тривожною тенденцією зниження набору студентів на інженерні спеціальності у провідних університетах країни. Банк Кореї виступив із попередженням, згідно з яким до 2027 року країна зіткнеться з нестачею понад 60 000 фахівців у таких передових галузях, як великі дані та нанотехнології, що може паралізувати подальший розвиток інновацій.

Ситуація ускладнюється тим, що близько 42,9% фахівців у сфері STEM серйозно розглядають можливість переїзду для роботи за кордоном у пошуках кращих умов. Особливо критична ситуація спостерігається у напівпровідниковому секторі, який є основою корейського експорту. Китайська компанія ChangXin Memory Technologies (CXMT) вже активно використовує цей кадровий голод, зумівши переманити до себе 35% південнокорейських інженерів, що створює безпосередні ризики для технологічного суверенітету та економічної безпеки Південної Кореї.