Республіканець Файні вніс до Конгресу акт про переговори щодо анексії Гренландії

У геополітичному кліматі 2026 року дискусії навколо Гренландії загострилися, що призвело до появи нової законодавчої ініціативи у Конгресі Сполучених Штатів. У понеділок, 12 січня 2026 року, конгресмен-республіканець Ренді Файні від штату Флорида вніс до Палати представників «Акт про анексію та надання статусу штату Гренландії» (Greenland Annexation and Statehood Act). Цей законопроєкт уповноважує Президента США вести переговори з Данією щодо анексії Гренландії та її подальшого прийняття як 51-го штату Сполучених Штатів.

Конгресмен Файні обґрунтував цю пропозицію як критично важливу для національної безпеки та протидії зростаючому впливу Росії та Китаю в Арктиці. Файні наголосив, що контроль над Гренландією означає контроль над ключовими арктичними судноплавними шляхами та архітектурою безпеки, що захищає Сполучені Штати. Ця законодавча дія стала прямим наслідком заяви Президента Трампа від 11 січня 2026 року, де він підтвердив свій намір «придбати» Гренландію, щоб запобігти її переходу під контроль конкурентів. Законопроєкт уповноважує Президента вжити «будь-яких необхідних кроків» для придбання, включаючи прямі переговори з Данією, та зобов'язує подати до Конгресу звіт із детальним описом змін до федерального законодавства, необхідних для прискореного прийняття Гренландії до складу як штату.

Ініціатива зіткнулася з потужним міжнародним спротивом як з боку Данії, так і з боку самої Гренландії, яка категорично відкинула цю ідею. Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен чітко заявив, що майбутнє території має вирішувати лише народ Гренландії, підкресливши їхнє бажання бути «гренландцями». Країни-члени НАТО, включно з Данією, попередили, що військове втручання США може спричинити серйозний розкол у Альянсі. За наявними даними, близько 85% гренландців виступають проти американського поглинання. Посол Данії у США Єспер Мьоллер Серенсен провів зустріч із конгресменом Файні 12 січня 2026 року, щоб прояснити статус Гренландії в межах Королівства Данія.

Ця подія відбувається на тлі нещодавньої військової операції США у Венесуелі, результатом якої стало захоплення Президента Ніколаса Мадуро. Гренландія, автономна територія Данії, є стратегічно важливою через танення льодовиків, що відкриває нові арктичні морські шляхи та доступ до значних природних ресурсів, зокрема рідкоземельних металів. США вже орендують військову базу Пітуфік згідно з угодою 1951 року, але адміністрація Трампа прагне до повного «володіння» замість прав на базування. Очікується, що Державний секретар США Марко Рубіо проведе зустріч з данськими та гренландськими офіційними особами цього тижня для обговорення ескалації.

Мешканка острова Кріста Анттісаарі висловила глибоке занепокоєння щодо потенційних наслідків для корінних народів, соціальних послуг та мови у разі впровадження американської системи. Європейські лідери, як-от Президент Франції Еммануель Макрон, засудили таку риторику як «закон сильного». Тристоронні переговори за участю данських/гренландських міністрів та Держсекретаря Рубіо заплановані на цей тиждень, тоді як багато спостерігачів висловлюють надію, що час буде «виграно» до проміжних виборів у США у листопаді 2026 року.

Гренландія, площа якої становить 2 130 800 км², має населення близько 57 728 осіб, здебільшого зосереджених на південному заході, а її столиця Нуук налічує близько 17 тисяч мешканців.