Японія здійснила історичний прорив у видобутку рідкоземельних металів з глибини 6000 метрів у Тихому океані

Уряд Японії 2 лютого 2026 року офіційно підтвердив успішне завершення безпрецедентної операції з видобутку глибоководних мулових відкладень, насичених рідкоземельними елементами (РЗЕ). Роботи проводилися на екстремальній глибині 6000 метрів у водах Тихого океану. Ця подія стала першим у світовій практиці випадком успішної екстракції цінних матеріалів з такої глибини, що розглядається як фундаментальний крок для зміцнення економічної безпеки держави та суттєвого зменшення критичної залежності від імпорту ресурсів з Китайської Народної Республіки.

Спеціальна випробувальна місія зі збору зразків тривала в період з 11 січня по 14 лютого 2026 року в акваторії поблизу острова Мінамі-Торісіма, який розташований у межах виключної економічної зони Японії. Ключову роль у цій стратегічно важливій операції відіграло науково-бурове судно «Чікю», що перебуває під управлінням Японського агентства з морських наук і технологій Землі (JAMSTEC). Це унікальне судно, здатне здійснювати буріння на глибину до 7000 метрів під морським дном, прибуло в район робіт та розпочало закріплення для виконання місії ще в січні 2026 року.

Згідно з попередніми оцінками фахівців, потенціал родовища в районі Мінамі-Торісіма є колосальним: очікувані обсяги рідкоземельних елементів оцінюються у понад 16 мільйонів тонн. Такі показники дозволяють позиціонувати цей регіон як один із найбільших світових резервів стратегічної сировини. Рідкоземельні елементи, зокрема неодим та диспрозій, є незамінними компонентами для виготовлення потужних магнітів, які використовуються у виробництві електромобілів, сучасної електроніки та передових систем оборонного призначення.

В умовах, коли Китай контролює переважну частку світового виробництва та переробки РЗЕ, диверсифікація джерел постачання стала абсолютним пріоритетом для офіційного Токіо. Заступник генерального секретаря кабінету міністрів Озакі Масанао підкреслив рішучість Японії забезпечити стабільність поставок через розвиток власних потужностей та спільну розробку з державами-однодумцями. Геополітична напруженість навколо цього питання загострилася після заяв прем'єр-міністра Санае Такаїті щодо тайванського питання у листопаді 2025 року, що спровокувало Пекін запровадити обмеження на експорт товарів подвійного призначення до Японії.

Такахіро Камісуна, провідний дослідник Інституту міжнародних стратегічних досліджень, зауважив, що налагодження стабільного видобутку дозволить забезпечити внутрішні ланцюги постачання та мінімізувати вплив КНР на японську економіку. Водночас, поки наукова спільнота святкує цей успіх, екологічні активісти висловлюють глибоке занепокоєння щодо можливих негативних наслідків глибоководного видобутку для морської екосистеми. Тим не менш, Японія вже планує наступний етап — масштабне пілотне тестування у 2027 році, яке передбачає вилучення до 350 тонн мулу щодня, що свідчить про чітку траєкторію до комерціалізації проєкту.

Успішне вилучення рідкоземельних елементів з глибини 6000 метрів, де була зафіксована висока концентрація цінних компонентів, фактично відкриває нову главу в забезпеченні ресурсної безпеки Японії. Цей технологічний прорив є вагомим внеском у прагнення країни досягти повного технологічного суверенітету та захистити свої національні інтереси в умовах глобальної конкуренції на ринку стратегічних ресурсів.