ЄС Запровадить Законодавчу Заборону на Обладнання Huawei та ZTE у Критичній Інфраструктурі

Європейський Союз готується до суттєвої зміни у політиці цифрової безпеки, перетворюючи попередні добровільні настанови на юридично обов'язкові обмеження. Європейська Комісія, як очікується, 20 січня 2026 року представить заходи, які формалізують виключення китайських постачальників, зокрема Huawei та ZTE, з усіх об'єктів критичної інфраструктури на території держав-членів. Цей директивний крок, що переглядає чинний Акт про кібербезпеку, має на меті усунення критичної залежності від третіх країн на тлі загострення геополітичних відносин, що є частиною ширшої стратегії ЄС щодо підвищення кіберстійкості.

Запровадження цих обмежень виходить за межі виключно мереж 5G, охоплюючи життєво важливі сектори, такі як системи сонячної енергетики та сканери безпеки, що свідчить про розширене тлумачення поняття «критична інфраструктура». Національні органи влади отримають повноваження накладати обов'язкові обмеження та ініціювати процес поетапного виведення існуючого обладнання. Терміни для повного вилучення залежатимуть від комплексної оцінки ризиків, специфіки сектору, потенційних витрат на заміну та доступності альтернативних рішень на ринку.

Попередні рекомендації ЄС щодо обмеження «високоризикових постачальників» виконувалися країнами-членами нерівномірно, що стало однією з причин переходу до законодавчого примусу. Наприклад, Іспанія минулого літа уклала контракт на 12 мільйонів євро з Huawei для обладнання, що використовується для зберігання записів прослуховування правоохоронними органами та розвідувальними службами. Ця фрагментація національних рішень, як зазначалося у проєкті закону про кібербезпеку, виявилася недостатньою для забезпечення єдиної довіри та координації на всьому внутрішньому ринку.

Ця ініціатива ЄС має прямі паралелі з діями Сполучених Штатів, які ще у 2022 році заборонили нове обладнання від Huawei та ZTE, визнавши його загрозою національній безпеці. Наслідки для європейських телеком-операторів можуть бути значними, оскільки вони покладалися на більш доступні китайські компоненти. Представники індустрії вказують на потенційне зростання цін для кінцевих споживачів у разі повної заборони, а також на складність реалізації, враховуючи, що понад 90% сонячних панелей, встановлених у ЄС, виготовлені в Китаї.

На цьому тлі зростає увага до європейських конкурентів, таких як Ericsson та Nokia, які можуть отримати перевагу на ринку. Водночас, відповіддю Китаю на західні обмеження стало посилення контролю над європейськими постачальниками: з жовтня 2025 року китайські державні закупники почали піддавати контракти Ericsson та Nokia тривалим перевіркам у «чорному ящику» з боку Адміністрації кіберпростору Китаю. Такі перевірки можуть створювати конкурентні перешкоди для скандинавських компаній.

Очікується, що після офіційного представлення законопроєкт пройде процес узгодження з Європейським Парламентом та країнами-членами, де можуть виникнути суперечки щодо національного контролю над питаннями безпеки. Китай висловлює незгоду, заявляючи, що такі виключення порушують принципи ринку та чесної конкуренції, а також вказуючи на фінансові втрати європейських компаній через санкції проти Huawei з 2020 року. Посилення кіберстійкості в ЄС, яке також регулюється актами, як NIS 2 та Cyber Resilience Act, вимагає від виробників гарантувати безпечний дизайн продукту та регулярні оновлення.