Вибори в М'янмі, ЦАР та Кот-д'Івуарі: Легітимність під питанням на тлі конфліктів та бойкотів

Кінець грудня 2025 року став періодом проведення низки виборчих кампаній у трьох різних країнах — М'янмі, Центральноафриканській Республіці (ЦАР) та Кот-д'Івуарі. Кожна з цих подій відбувалася під значним тиском внутрішніх чинників, що викликало серйозні питання щодо їхньої легітимності та репрезентативності на міжнародній арені.

У М'янмі військова хунта, відома як Державна рада з питань миру та розвитку (SSPC), розпочала трифазний загальнонаціональний виборчий процес, перша частина якого стартувала у неділю, 28 грудня 2025 року. Цей захід відбувається на тлі триваючої громадянської війни, що спричинила переміщення мільйонів осіб, і в умовах, коли військовий режим контролює менше половини території країни, виключаючи з голосування зони, підконтрольні силам опору. Старший генерал Мін Аун Хлайн особисто проголосував, гарантуючи «вільні та чесні вибори», тоді як правозахисні організації, включно з ООН, розцінюють це як спробу легітимізації влади хунти. На виборах балотуються 4 800 кандидатів від 57 партій, але лише шість, включно з провійськовою Спілкою солідарності та розвитку (USDP), отримали право брати участь по всій країні.

Паралельно у Центральноафриканській Республіці (ЦАР) відбулося «четверне» голосування, що охопило президентські, законодавчі, регіональні та муніципальні вибори, призначені на ту ж дату, 28 грудня 2025 року. Чинний президент Фаустін-Арканж Туадера, якому 68 років, балотувався на суперечливий третій термін після того, як у 2023 році конституційний референдум скасував обмеження на кількість термінів. Уряд Туадери представляє ці вибори як доказ стабілізації безпекової ситуації, що підтримується військовими контингентами з Росії та Руанди. Однак опозиційні фракції, зокрема Республіканський блок на захист Конституції (BRDC), оголосили бойкот, стверджуючи про нерівні умови для кампанії. У країні зареєстровано близько 2,39 мільйона виборців, а попередні результати очікуються до 5 січня 2026 року.

У Кот-д'Івуарі виборчий процес завершився напередодні, 27 грудня 2025 року, голосуванням за 255 місць у Національній асамблеї. Ці законодавчі вибори, перенесені з березня 2026 року, відзначилися вкрай низькою явкою, частково через бойкот з боку низки опозиційних партій. Попередній показник участі на ранок 28 грудня становив лише 32,35%, що значно нижче за 37,88% на виборах 2021 року, при тому, що у країні зареєстровано понад вісім мільйонів виборців. Правляча партія «Об'єднання ухуфпуїстів за демократію та мир» (RHDP) зіткнулася з обвинуваченнями у незаконному зборі даних виборців з боку опонентів, зокрема Демократичної партії Кот-д'Івуару (PDCI) на чолі з Тіджані Тіамом. Президент Алассан Уаттара, який переміг у жовтні, закликав громадян до мобілізації для консолідації політичної стабільності.

Сукупність цих трьох подій демонструє, як електоральні механізми можуть бути використані для імітації демократичного процесу в умовах глибокої внутрішньої кризи. У М'янмі вибори є спробою легітимізації військового правління в умовах відкритого конфлікту. У ЦАР інструментом стало конституційне маневрування для продовження влади. В Кот-д'Івуарі ж, незважаючи на формальне дотримання термінів, низька явка та звинувачення у фальсифікаціях свідчать про глибоку кризу довіри до політичних інститутів.