Арктичний циклон спричинив масштабний транспортний колапс у Європі 5 січня 2026 року

У понеділок, 5 січня 2026 року, значна арктична повітряна маса, спровокована метеорологічним явищем, відомим як Гренландське блокування, охопила значну частину Європейського континенту. Це явище спричинило різке падіння температури, рясні снігопади та ожеледицю, що призвело до паралічу ключових транспортних артерій у розпал повернення громадян із різдвяних канікул. Атмосферна архітектура Північної півкулі на початку січня 2026 року характеризувалася глибокою синоптичною нестабільністю, яку метеорологи класифікують як Велике Євразійське погодне розходження. Це розходження спричинене колапсом полярного вихору після значного раптового стратосферного потепління, що розпочалося ще у листопаді 2025 року, і призвело до масового викиду полярного повітря у середні широти Європи.

Логістичний хаос проявився у багатьох країнах, демонструючи вразливість критичної інфраструктури до екстремальних зимових умов. В аеропорту Схіпхол у Нідерландах було скасовано близько 450 рейсів, а злітно-посадкові смуги тимчасово закривалися для очищення від снігу та обробки протиобморожувальними засобами. Представник Служби управління повітряним рухом Нідерландів (LVNL) зазначив, що через сильний західний вітер було доступно лише дві з трьох звичайних смуг, що знизило пропускну здатність до приблизно двадцяти прильотів та двадцяти вильотів на годину, тоді як у звичайні години пік аеропорт обслуговує близько шістдесяти. Національний залізничний оператор NS у Нідерландах також зіткнувся з перебоями у роботі.

Залізничне сполучення у Польщі зазнало значних порушень. Зокрема, міжнародний експрес-поїзд «Одра» зафіксував затримку, що сягнула 181 хвилини, перевищуючи три години, а національний залізничний перевізник PKP був змушений працювати в умовах ускладненого руху. У Чеській Республіці метеостанція у Квільді зафіксувала екстремально низьку температуру: мінус 30,6 градуса за Цельсієм. Німецька метеорологічна служба (DWD) констатувала, що зима остаточно вступила у свої права, а в німецьких альпійських долинах прогнозувалися нічні температури до мінус 20°C.

Південно-східна Європа також відчула на собі удар стихії, що підкреслює географічну широту впливу арктичного повітря. На Балканах, зокрема у Боснії та Герцеговині, очікувалося до 30 см снігу, а у гірських районах прогнози сягали півметра. У Румунії негода призвела до знеструмлення щонайменше 42 000 домогосподарств, і місцева влада вживала заходів для допомоги ізольованим селам. У Швеції поліція офіційно закликала громадян утримуватися від несуттєвих поїздок через зупинку транспорту.

На півдні, Іспанія боролася з останніми залишками шторму «Френсіс», який раніше приніс холод, дощ і сніг, спричинивши численні аварії на автомагістралях та їх тимчасове закриття. Тим часом, у західній Австрії, за даними державних метеорологів GeoSphere Austria, хоча й були видані попередження про сильний холод, значних нових снігопадів не очікувалося, хоча прогнозувалося падіння температури до мінус 17°C до вівторка, 6 січня.

Ця подія викликає питання щодо стійкості європейських транспортних систем до інтенсивних зимових погодних явищ, особливо в контексті загальної економічної невизначеності, адже Єврокомісія прогнозувала зростання економіки єврозони до 1,6% у 2026 році. Зміна клімату та погодні аномалії, пов'язані з Гренландією, можуть стати визначальним фактором для майбутньої стійкості регіону. На тлі цих катаклізмів, у Європі тривають дискусії щодо майбутнього українських біженців, оскільки Європейський Союз затвердив план поступового виходу з режиму тимчасового захисту після березня 2026 року з переходом на національні дозволи на проживання за Директивою 2024/1233 про Single Permit.