Прем’єра «TECHNO-UTOPIA»: концерт, де ШІ грає зі звуковою пам’яттю оркестру

19:05, 08 грудня

Автор: Inna Horoshkina One

Robert Laidlow’s ТЕХНО-УТОПІЯ

Що станеться, коли музичний колектив виконає не лише ноти, а й власну звукову пам'ять, зафіксовану штучним інтелектом? Це питання стало центральним у новому творі, що поєднує класичну музику та передові технології.

AI Orchestra – Симфонічний кросовер: Від людських рук до цифрового світла | Фьюжн | Кінематографічна музика зі штучним інтелектом

11 липня 2025 року в студії BBC Philharmonic у Солфорді відбулася прем’єра концерту TECHNO-UTOPIA, створеного композитором Робертом Лейдлоу. За роялем та синтезаторами виступив піаніст, композитор і дослідник технологій Зубін Канга, а керував BBC Philharmonic диригент Джек Шин.

AI, оркестр і танець поєднуються, щоб переказати казку з польського фольклору.

Зовні це виглядає як презентація чергового нового твору. Однак всередині це надзвичайно виважений експеримент: як зміниться наше сприйняття музики, коли на сцені разом із живим оркестром з’явиться ІІ-модель самого цього оркестру.

Факти про TECHNO-UTOPIA

TECHNO-UTOPIA триває близько 30 хвилин. Твір розрахований на соліста, який одночасно грає на роялі, синтезаторах та інноваційних «розумних» інструментах, що взаємодіють зі штучним інтелектом, інтегрованим безпосередньо у живе виконання.

Замовниками концерту виступили:

BBC Radio 3 та BBC Philharmonic Orchestra;

а також Берлінський радіо-симфонічний оркестр (який планує німецьку прем’єру у Берлінській філармонії у 2026 році).

Головна ідея полягає не просто у додаванні елементів ШІ до музики, а у перетворенні штучного інтелекту на повноцінного співвиконавця. Для цього було створено:

ІІ-модель оркестру, навчену на радіоархівах BBC Philharmonic — записах репетицій, концертів та виступів за десятиліття;

керування цією моделлю здійснюється солістом через новітні пристрої, зокрема «8-вимірний» гібридний інструмент Stacco, а також синтезатори та систему лайв-обробки рояля;

результат, за відгуками слухачів, створює відчуття, ніби музика «виникає просто у свідомості», поєднуючи акустичне звучання живого колективу з «невидимим» звуком, що генерується моделями ШІ.

Сам Лейдлоу характеризує TECHNO-UTOPIA як роздуми про магію, пам’ять, людяність та «невблаганні алгоритми». Це роздуми про наше співіснування з технологіями, які вже здатні аналізувати, імітувати та доповнювати людську творчість.

Канга та технології: єдиний соліст

Концерт народився у рамках чотирирічного дослідницького проєкту Cyborg Soloists, яким керує Зубін Канга у Royal Holloway (в рамках UKRI Future Leaders Fellowship). Мета проєкту — не створити «музику роботів», а переосмислити роль сольного виконавця.

Для цього використовуються ШІ, біосенсори, гібридні інструменти та доповнена реальність, які вбудовуються у живу концертну практику. У TECHNO-UTOPIA піаніст перетворюється на диригента діалогу:

він веде переговори з численними моделями ШІ;

перемикає їх, ставить запитання, провокує;

а публіка та оркестр стають свідками того, як людина та алгоритм спільно творять музику у реальному часі.

Це не заздалегідь згенерований трек чи «мінус». Це справжня співімпровізація з партнером, чия основа — це звукова історія самого оркестру.

Музика як пам'ять, ШІ як підсилювач

Штучний інтелект у цьому виконанні навчений на архівних записах оркестру, фіксуючи його звучання у різних залах, під керівництвом різних диригентів та в різні епохи. Таким чином, у залі звучить не лише поточний склад BBC Philharmonic, а й «згорнута в алгоритм пам’ять про десятиліття його звучання».

Коли соліст взаємодіє з цією моделлю, він не просто викликає архівні звуки; він нібито реактивує минуле оркестру, перетворюючи його на живий інструмент сьогодення. Це підтверджує ідею, що музика є формою колективної пам’яті. ШІ не вигадує мелодії з порожнечі; він підсилює та реорганізовує те, що вже було зігране людьми, повертаючи це у новій формі — наче оркестр зустрівся зі власним сновидінням.

ШІ у музиці: не заміна, а відображення

Важливо, що TECHNO-UTOPIA є частиною ширшої тенденції. 2025 рік відзначається кількома помітними прикладами співпраці людини та ШІ у музиці. До них належать аудіовізуальна система Revival (колектив K-Phi-A), де перкусіоніст, електронний музикант та агенти ШІ імпровізують, а також Beatbots — квартет роботів-перкусіоністів, що демонструють унікальні ритмічні можливості.

TECHNO-UTOPIA вписується у цей потік як оркестрова відповідь. Це не «саундтрек до техно-дистопії», а простір для чесної розмови: чи готові ми бачити в ШІ не загрозу, а інструмент для розширення можливостей? Лейдлоу наголошує: його мета — «технології, якими керують артисти», а живе виконання є місцем, де ми можемо усвідомлено проживати стосунки з новими технологіями.

Зв'язок із роботою мозку

Нейронаука доводить, що музика активує цілі мережі пам’яті та емоцій. Якщо продовжити цю думку, TECHNO-UTOPIA — це експеримент про колективний мозок: оркестр як жива нейромережа, архів як довготривала пам’ять, ІІ-модель як зовнішній модуль, а соліст — як увага, що обирає шляхи розгортання. Музика тут стає моделлю роботи свідомості: вона бере минуле, перебудовує його і створює новий сенс, не втрачаючи коріння.

Концерт Лейдлоу та Канги додає новий регістр до загального саундтреку людства. Це не страх заміни і не сліпе захоплення, а усвідомлене співавторство. Оркестр звучить разом із власною цифровою пам’яттю, а ІІ виходить на сцену не як тінь, а як інструмент, покликаний посилити людське, а не скасувати його. Це крок до реальності, де музика допомагає нам чути себе глибше, не заглушуючи власного голосу.

TechnoUtopia