ЄС запроваджує заборону на знищення непроданого текстилю з липня 2026 року

Європейський Союз зробив рішучий крок у напрямку екологічної стійкості, впровадивши нові жорсткі заходи в межах Регламенту про екодизайн для сталих продуктів (ESPR). Основна мета цієї ініціативи полягає в обмеженні марнотратної практики знищення нереалізованих товарів та прискоренні переходу до повноцінної циркулярної економіки. Згідно з новими правилами, вже з 19 липня 2026 року великі корпорації, що здійснюють діяльність на ринку ЄС, втратять право на утилізацію шляхом знищення залишків одягу, аксесуарів та взуття. Для підприємств середнього сегмента цей перехідний період триватиме довше, і аналогічна заборона набуде чинності для них у липні 2030 року.

Це стратегічне рішення, офіційно ухвалене Європейською комісією 9 лютого 2026 року, спрямоване на мінімізацію колосальної шкоди довкіллю, спричиненої надлишковими запасами продукції. Статистичні дані вражають: щороку на території Європи знищується від 4% до 9% усього непроданого текстилю. Таке марнотратство призводить до викидів близько 5,6 мільйона тонн вуглекислого газу, що фактично дорівнює загальному обсягу чистих викидів Швеції за весь 2021 рік. Експерти наголошують, що навіть незначне підвищення рівня переробки — лише на 10% — дозволить щороку запобігати викидам 440 000 тонн CO2 та зберігати неймовірні 8,8 мільярда кубометрів води.

Регламент ESPR встановлює чітку ієрархію поводження з надлишками, зобов’язуючи бізнес насамперед розглядати екологічні альтернативи утилізації. Замість відправлення товарів на звалища чи спалювання, компанії мають зосередитися на перепродажі, відновленні, благодійних пожертвах або вторинній переробці матеріалів. Важливим інструментом контролю стане впровадження до середини 2026 року обов’язкових Цифрових паспортів продукції (DPP) для всього текстилю та взуття. Доступ до цих паспортів здійснюватиметься за допомогою QR-кодів, які міститимуть вичерпну машиночитану інформацію про походження виробу, його хімічний склад та можливості подальшої переробки відповідно до відкритих міжнародних стандартів.

Окрім операційних змін, підприємства будуть зобов’язані забезпечити повну прозорість своєї діяльності через щорічне публічне звітування про кількість списаних нереалізованих товарів та обрані стратегії управління ними. Для великих гравців ринку така звітність стане обов’язковою вже у 2026 році, базуючись на показниках за 2025 рік, тоді як середній бізнес приєднається до цього процесу у 2030 році. Ці регуляторні кроки разом із вимогами щодо розкриття інформації мають на меті докорінно змінити галузь, перевівши її від застарілої лінійної моделі споживання до економіки замкненого циклу, де довговічність виробів та їхнє повторне використання стають головними пріоритетами.

Впровадження таких суворих норм свідчить про серйозність намірів Європейського Союзу стати лідером у сфері «зеленої» трансформації. Нові правила не лише змушують компанії переглянути свої логістичні ланцюжки, а й стимулюють інновації у сфері дизайну, щоб продукти були легшими для ремонту та переробки. Такий підхід має на меті зменшити тиск на природні ресурси та сформувати нову культуру відповідального виробництва та споживання, яка відповідає викликам сучасної кліматичної кризи та глобальним екологічним цілям.

Таким чином, липень 2026 року стане важливою віхою для європейської модної індустрії та ринку аксесуарів. Відмова від практики знищення нових товарів є не просто адміністративною вимогою, а необхідною умовою для виживання екосистеми планети. Компанії, які зможуть швидше адаптуватися до вимог циркулярної економіки та забезпечити прозорість через цифрові паспорти, отримають суттєву конкурентну перевагу на ринку, що стає дедалі більш свідомим та вимогливим до екологічних стандартів та етичних методів ведення бізнесу.