❓ ЗАПИТАННЯ:
Чи складаємося ми з фотонів (часток світла)? Сучасна (квантова) фізика стверджує, що фотони виникають під час диференціювання енергії при переході електрона з одного зарядженого енергетичного рівня на інший (нижчий), і за приклад завжди беруть молекули водню чи гелію. Поспілкувавшись із фізиками, я отримав пряму відповідь: люди не складаються з фотонів. Як науково обґрунтувати та довести, що ми все ж таки створені з часток світла?
❗️ ВІДПОВІДЬ lee:
Вам варто дещо змінити понятійний апарат, адже в контексті часток фізики мають рацію. Якщо ж розглядати це крізь призму хвильових функцій, то значення терміна «світло» стає дещо іншим. Також змінюється сприйняття електронів, а уявлення про молекули, точніше, атоми водню та гелію, стає зовсім інакшим.
Усі ці визначення при вивченні природи хвиль, енергії та інформації будуть зміщуватися до концепції світла, що несе в собі всі ці складові.
При цьому критичним питанням для науки залишатиметься лише тема маси. У цій царині сучасна фізика поки що має суттєві прогалини. Настільки значні, що гравітаційні ефекти залишаються нез’ясованими й описуються лише частково.
Тому твердження про те, що ми «складаємося зі світла», ви можете постулювати перед фізиками лише на базі хвильових функцій та квантової механіки, проте через відсутність фундаментальних наукових понять про час і простір ви неминуче зайдете в глухий кут «квантування вакууму».
Простіше кажучи, наука розуміє під світлом лише те, що проявляється у вигляді часток, які рухаються з фіксованою швидкістю, тоді як ви маєте на увазі щось, що переміщується миттєво. Тут виникає навіть смислове протиріччя — поняття «рух» і «миттєво» в сучасній науці вважаються несумісними.
Єдине, що на сьогодні формально дозволяє пояснити цю тему — це квантове тунелювання. Саме тут можна спробувати інтегрувати поняття світла як чогось, що рухається «невидимо» цими «тунелями». Це певний «досвітловий» рівень, який ще не відкритий, але є потенційно можливим.
Утім, істинна відповідь відкривається, якщо змінити загальну парадигму на користь підходу «геометрія як інформація». Певні зрушення в науці щодо цього вже спостерігаються. А далі уявіть, що геометрія — це і є «форма світла», і тоді справа зрушить із місця.
