Планетарний вчений NASA пропонує комету як наукове пояснення Віфлеємської зірки

Спроби науково пояснити феномен, відомий як «Віфлеємська зірка», отримали нове підґрунтя завдяки роботі фахівця з планетарних наук із NASA. Це небесне явище, описане в Євангелії від Матвія, тривалий час залишалося загадкою для астрономів. Головна складність полягала у тому, що жодна відома зоря чи планета не могла б виглядати нерухомою над певною точкою через постійне обертання нашої планети. Попередні гіпотези, зокрема ті, що стосувалися зближень планет або спалахів наднових, не могли адекватно пояснити ключовий аспект — ефект «зупинки на місці».

Нове пояснення зосереджується на кометі, зафіксованій у стародавніх китайських хроніках, що датуються часами династії Хань, а саме 5 роком до нашої ери. Цей небесний об’єкт, який тоді називали «Зіркою-мітлою» (Broom Star), залишався видимим на небі понад 70 діб. Свої висновки представив планетарний учений Марк Метні з Космічного центру імені Джонсона NASA, який також очолює відділ моделювання Програми космічного сміття. Його дослідження було опубліковано 3 грудня 2025 року у «Журналі Британського астрономічного товариства». Метні стверджує, що саме ця комета є першим астрономічним кандидатом, чий видимий рух повністю узгоджується з описом у Євангелії від Матвія.

Ключовим моментом у розрахунках є надзвичайно близьке зближення комети із Землею у червні 5 року до н.е. За оцінками, відстань могла становити приблизно 390 000 кілометрів, що порівняно з відстанню до Місяця. Моделювання орбіти, що відповідає китайським спостереженням, показало: 7 червня 5 року до н.е., близько 22:00 за місцевим часом, комета могла демонструвати так званий «перехідний геосинхронний рух». У цей момент швидкість руху об’єкта майже повністю нівелювала обертання Землі, створюючи візуальну ілюзію, ніби комета «застигла» над Вифлеємом. Метні підкреслив, що подібний незвичайний рух міг бути помітний навіть у денний час, коли, як відомо, волхви часто подорожували. Це могло надати кометі роль путівника для мудреців, які рухалися на південь від Єрусалиму до Вифлеєму.

Історичний контекст події ідеально вписується у традиційні дати народження Ісуса, які історики зазвичай відносять до 6–5 років до н.е. Це підтверджується тим фактом, що Ірод Великий, згаданий у зв’язку з цими подіями, помер у 4 році до н.е. Китайські записи, зокрема «Трактат про астрономію» у двадцять шостому томі «Книги Хань», вказують, що комета з’явилася у другому місяці другого року ери Цзяньпін, що відповідає періоду з 9 березня по 6 квітня 5 року до н.е. Тривала видимість об’єкта понад 70 днів свідчить про його виняткову яскравість. У стародавній астрології комети часто вважалися провісниками важливих подій, включно з народженням монархів, що робило таке явище вагомим знаком для астрологів-волхвів.

Дослідження, проведене Марком Метні, є значним методологічним проривом у сфері історичної астрономії, оскільки воно застосовує сучасні обчислювальні потужності для моделювання давніх спостережень. Сила цієї теорії полягає у її здатності врахувати специфічну, нетипову деталь — ілюзію припинення руху, яку не могли пояснити попередні моделі. Проте, як завжди буває, аналіз залишається дещо залежним від коректності інтерпретації стародавніх китайських текстів та точності реконструкції орбіти. Астрофізик Крістіан Тейс, реагуючи на цю роботу, анонсував лекцію «Зірка Вифлеєму з астрономічної точки зору» на 18 грудня 2025 року у Планетарії Мангейма. Попри переконливість кандидата, автори дослідження наголошують: абсолютне підтвердження неможливе, оскільки воно завжди буде ґрунтуватися на інтерпретаціях.

Попри це, робота Метні пропонує перше науково обґрунтоване пояснення, яке відповідає усім відомим аспектам євангельського опису. Матеріали дослідження також натякають на майбутній астрономічний інтерес: очікується, що комета повернеться у позицію, близьку до Сонця, 10 січня 2026 року, коли Земля опиниться між Сонцем і цією великою кометою, що може спричинити помітний світловий ефект. Таким чином, головна цінність цього відкриття полягає у великому кроці до розгадки астрономічної таємниці, а не у наданні остаточного історичного підтвердження події.