Сейсмічна криза на Санторіні: Дослідження підтвердило вторгнення магми, а не тектонічний зсув

Міжнародна група дослідників, до якої долучилися грецькі науковці, надала остаточне пояснення інтенсивній сейсмічній активності, що спостерігалася на ділянці Санторіні-Аморгос на початку 2025 року. Ця сейсмічна криза, що спричинила місцевий стан надзвичайної ситуації, закриття шкіл та занепокоєння серед населення та туристів, була спричинена не зсувом тектонічного розлому, як побоювалися спочатку, а масивним хвилеподібним вторгненням магми. Дослідження, опубліковане у журналі «Science», чітко розмежовує причини, спростовуючи попередні припущення про можливий сигнал наближення виверження або прелюдію до потужного землетрусу, подібного до поштовху магнітудою 7.7 у 1956 році в цій самій зоні.

Вторгнення магматичного тіла, що поширювалося хвилями, відбувалося на глибині понад 10 кілометрів під морським дном і простягалося на відстань понад 20 кілометрів у земній корі. Науковці оцінили обсяг залученої магми, що еквівалентно майже 200 000 басейнів олімпійського розміру, або приблизно 500 разів більше за обсяг Емпайр-Стейт-Білдінг. Ці магматичні дайки, або вертикальні пластини магми, виникли з підземного резервуару, який, як було встановлено, з'єднує вулкан Санторіні (кальдеру) із сусіднім підводним вулканом Колумбо. Колумбо, розташований приблизно за 8 км на північний схід від Санторіні, є активним підводним вулканом, чиє останнє відоме виверження у 1650 році спричинило загибель щонайменше 70 осіб та цунамі.

Для картографування руху магми вчені застосували передові методи машинного навчання, проаналізувавши понад 25 000 зареєстрованих землетрусів, які слугували «віртуальними глибокими вимірювачами напруги». Цей інноваційний підхід, використаний, зокрема, дослідниками з Університетського коледжу Лондона (UCL) та Аристотелівського університету в Салоніках, дозволив отримати зображення руху магми з безпрецедентною просторово-часовою деталізацією. Аналіз виявив, що магма поширювалася не плавно, а каскадними імпульсами, відкриваючи та закриваючи тріщини, що й спричинило високу частоту відчутних поштовхів. Сейсмолог BGS Маргарита Сегу зазначала, що застосування штучного інтелекту дозволило виявити вдесятеро більше поштовхів, ніж стандартні методи, надаючи набагато багатші дані для короткострокового прогнозування.

Ключовим заспокійливим фактором стало те, що дослідники зафіксували: проникла магма не мала достатнього тиску чи плавучості, щоб досягти поверхні та спричинити виверження, що зняло негайні побоювання щодо вулканічної загрози. Цей висновок, підкріплений даними про зміну напруги під землею, дозволяє відкинути тектонічний зсув як основну причину. Дослідження, проведене командою на чолі з Ентоні Ломаксом, підкреслює, що магматичні вторгнення є потужним джерелом сейсмічності, що допомагає будувати земну кору. Попередні дослідження виявили нову магматичну камеру під Колумбо, яка зростає зі швидкістю 4 мільйони кубічних метрів на рік з моменту виверження 1650 року, що підкреслює постійну геологічну активність у цьому регіоні Егейської вулканічної дуги.