Міжзоряний мандрівник 3I/Atlas вивільняє життєдайні прекурсори на шляху від Сонця

Відредаговано: Uliana S.

Нове зображення міжзоряної комети 3I/ATLAS, отримане за допомогою космічного телескопа Хаббл. На момент зйомки об'єкт перебував на відстані приблизно 286 мільйонів кілометрів від Землі.

Астрохіміки з Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (НАСА) нещодавно підтвердили надзвичайно важливе відкриття. Міжзоряний об'єкт 3I/Atlas, який є третім зафіксованим гостем із міжзоряного простору, активно продукує хімічні сполуки, життєво необхідні для абіогенезу. Це вивільнення відбувається на його шляху геть від нашої Сонячної системи після проходження перигелію, яке мало місце 29 жовтня 2025 року.

Протягом 2025 року проведені спостереження надали вагомі емпіричні докази для астробіологічних теорій, зокрема, тих, що стосуються явища панспермії. Ключовим інструментом для збору детальних спектроскопічних даних стала Обсерваторія Атакама (ALMA), розташована у Чилі. Аналіз, здійснений командою НАСА під керівництвом доктора Мартіна Кордінера з Центру космічних польотів імені Годдарда, виявив аномально високі концентрації двох ключових прекурсорів життя: ціаністого водню (HCN) та метанолу (CH3OH) у комові цієї комети. Зокрема, метанол становить приблизно вісім відсотків від загального обсягу речовини, що випаровується, що приблизно вчетверо перевищує рівні, зафіксовані у вітчизняних кометах Сонячної системи.

Що стосується ціаністого водню, то його вивільнення з кам'янистого ядра відбувається зі швидкістю, що коливається від 250 до 500 грамів щосекунди. Це свідчить про інтенсивні процеси сублімації та розпаду речовини на поверхні об'єкта. Доктор Кордінер дійшов висновку, що така висока продуктивність метанолу натякає на те, що досягнення високого рівня хімічної складності, ймовірно, було неможливим без його попереднього формування. Це, своєю чергою, зміцнює гіпотезу про те, що об'єкти на кшталт 3I/Atlas могли стати ініціаторами зародження життя на Землі мільярди років тому.

За даними ALMA, співвідношення метанолу до синильної кислоти становить 124 до 79 на різних відстанях від Сонця. Ці показники перевершують результати, отримані для більшості комет нашої системи, поступаючись лише кометі C/2016 R2 (PanSTARRS). Об'єкт 3I/Atlas був вперше ідентифікований 1 липня 2025 року завдяки системі телескопів ATLAS. Його перигелій, найближча точка до нашої зірки, було подолано 29 жовтня 2025 року.

Астрофізик Гарвардського університету, Аві Льоб, запропонував власну інтерпретацію, пов'язуючи хімічний склад із його теорією спрямованої панспермії. Він припустив «дружню природу» об'єкта, що базується на аномально високому співвідношенні метанолу до ціаністого водню. Водночас, Лоб звернув увагу на збереження певних незрозумілих явищ, зокрема, наявність семи струменів, що виходять із поверхні. Він наполягає, що для природної комети площа поверхні є недостатньою для забезпечення такого масового потоку цих струменів, що викликає слушні запитання.

Об'єкт 3I/Atlas має гіперболічний ексцентриситет орбіти, що дорівнює 6,139, що слугує незаперечним підтвердженням його позасонячного походження. За оцінками науковців, він міг мандрувати диском Чумацького Шляху протягом 7–11 мільярдів років. Максимальне зближення із Землею заплановане на 19 грудня 2025 року, коли відстань становитиме близько 270 мільйонів кілометрів (1,8 астрономічних одиниць). Проте комета буде занадто тьмяною для неозброєного ока (видима зоряна величина близько +14,75m).

Європейський апарат JUICE має надати додаткові дані після проходження ним перигелію 4 листопада 2025 року, а зонд НАСА Juno наблизиться до об'єкта 16 березня 2026 року. Наукова спільнота, включаючи групу Натана Рота з Центру Годдарда, продовжує ретельний аналіз отриманих даних. Мета — з'ясувати, чи є ці хімічні особливості наслідком впливу галактичної радіації, чи вони вказують на існування якихось інших, досі невідомих процесів. Об'єкт 3I/Atlas, залишаючи Сонячну систему зі швидкістю приблизно 58 км/с, відкриває унікальну можливість для вивчення хімії екзопланетних систем, що є справжньою скарбницею знань для сучасної астрофізики.

31 Перегляди

Джерела

  • Red Uno

  • Vertex AI Search

  • Vertex AI Search

  • Vertex AI Search

  • Vertex AI Search

Знайшли помилку чи неточність?

Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.