Контакт із домашніми тваринами знижує ризики алергій та зміцнює імунітет дітей

Останні наукові дані підтверджують, що перебування дітей у середовищі, де проживають собаки чи коти, надає значні біологічні переваги для формування їхньої імунної системи. Поширена раніше думка про те, що улюбленці сприяють розвитку алергічних реакцій, спростовується дослідженнями, які вказують на захисний ефект раннього контакту з різноманітними мікроорганізмами. Цей постійний мікробний обмін функціонує як тренажер для імунних клітин дитини, готуючи організм до ефективної відповіді без надмірних запальних процесів. Надмірна стерильність у помешканнях, навпаки, може негативно впливати на імунітет, оскільки непатогенні бактерії необхідні для його належного тренування.

Шведські наукові праці зафіксували конкретні переваги. Аналіз даних понад мільйона дітей у Швеції показав, що контакт із собаками протягом першого року життя знижував ризик розвитку астми до шестирічного віку на 15 відсотків. Проживання у сільській місцевості додатково знижувало цей ризик на 50 відсотків. Фінські дослідники також встановили кореляцію між наявністю тварин у домі та зменшенням імовірності виникнення алергічного риніту та атопічної екземи у немовлят.

Науковці виявили, що специфічна бактерія, яку переносять собаки, позитивно впливає на формування кишкової мікрофлори, що є критичним у перший рік життя. Японське епідеміологічне опитування, проведене серед 66 215 дітей, підтвердило зниження ризику харчових алергій. Аналіз медичних даних показав, що діти, які зазнавали впливу собак або котів під час внутрішньоутробного розвитку або в ранньому дитинстві, мали на 13–16 відсотків менший ризик розвитку будь-яких харчових алергій до трирічного віку. Присутність котів продемонструвала захисний ефект проти алергій на яйця, пшеницю та сою, тоді як собаки асоціювалися зі зниженням чутливості до яєць, молока та горіхів.

Це явище підтверджує так звану «гігієнічну гіпотезу», яка стверджує, що недостатній контакт із чужорідними організмами у дитинстві підвищує чутливість до алергенів у подальшому житті. Дослідження, проведене у Канаді за участю понад 700 дітей, показало, що ті, хто мав собаку до народження та після, мали значно вищий рівень бактерій, що знижують ризик розвитку не лише алергій, але й ожиріння. Наукові дані також натякають на потенційний захист від хронічних станів, пов'язаних із низькорівневим запаленням. Щоденна взаємодія з домашніми улюбленцями тренує імунну систему розрізняти загрози та нешкідливі подразники, забезпечуючи більш збалансовану реакцію організму на навколишнє середовище.