Біологічні годинники: Прагнення до 150 років та оцінка темпу старіння

Погоня за радикальним подовженням життя, яку вже охрестили «лонжевіті-золотою лихоманкою», набирає обертів, значною мірою спираючись на точні вимірювання біологічного віку. Цей напрямок досліджень, що фокусується на біомаркерах старіння, обіцяє переосмислити межі людського існування, хоча й вимагає обережного клінічного впровадження. Сучасні наукові розробки, зокрема в галузі епігенетики, пропонують інструменти для кількісної оцінки зносу організму, що є критично важливим для тестування нових терапевтичних втручань.

Ключовою фігурою у цьому процесі залишається біогеронтолог Стів Хорват, який розробив епігенетичні «біологічні годинники», що визначають вік через аналіз патернів метилювання ДНК. Хорват, який нині є головним дослідником у стартапі Altos Labs, відкрито заявляє про досяжність тривалості життя до 150 років завдяки послідовним біомедичним інноваціям, хоча й відкидає фантастичні сценарії довголіття до тисячі років. Його перші годинники, розроблені ще на початку 2010-х років, дозволили вперше кількісно оцінити процес старіння, відійшовши від простого підрахунку хронологічних років.

Подальший розвиток метрик включає створення показників другого покоління, таких як DunedinPACE, які вдосконалюють попередні моделі, інтегруючи дані мультиоміки для більш деталізованого аналізу старіння. Хорват підкреслює, що ці інструменти є незамінними для ідентифікації тих омолоджувальних втручань, які необхідні для досягнення значно подовженої тривалості життя. Дослідження, що використовують епігенетичні годинники, як-от CheekAge, вже демонструють кореляцію між підвищенням біологічного віку та ризиком смертності протягом року; наприклад, збільшення CheekAge на 21% відповідало підвищенню ризику смерті протягом наступних 12 місяців у групі 69-101-річних.

Незважаючи на оптимістичні прогнози щодо максимальної тривалості життя, що, за деякими оцінками, може сягати 128–202 років за ідеальних умов, експерти наголошують на першочерговості клінічного фокусу. Основне завдання полягає у перетворенні даних, отриманих за допомогою годинників, на перевірені протоколи для покращення «здоров'я тривалості життя» (healthspan), тобто періоду, прожитого у доброму здоров'ї. Це означає, що інструменти, як-от DunedinPACE, вже активно застосовуються у світових дослідженнях для оцінки впливу змін у способі життя, наприклад, відмови від куріння чи зміни дієти, на швидкість старіння.

Історичний контекст показує, що протягом останніх 150 років у розвинених країнах спостерігалася стійка тенденція до подовження віку, особливо завдяки боротьбі з інфекціями та серцево-судинними хворобами у XX столітті. Водночас, дослідження підтверджують прямий зв'язок між способом життя та біологічним віком: пілотне дослідження 35 пацієнтів із раком простати на ранніх стадіях показало, що 10 учасників, які кардинально змінили спосіб життя (перейшли на рослинну їжу, помірні навантаження, контроль стресу), мали середнє збільшення довжини теломер на 10% протягом п'яти років спостереження. Біологічний вік, на відміну від хронологічного, залежить від внутрішніх особливостей, способу життя та впливу середовища, відображаючи реальний ступінь зношеності організму. Таким чином, наукова спільнота, орієнтуючись на точні біомаркери, прагне не лише до подовження років життя, але й до забезпечення їхньої якості.