Білорусь увійшла до складу засновників Ради миру щодо Гази за ініціативою США

20 січня 2026 року в Мінську Президент Білорусі Олександр Лукашенко офіційно підтвердив прийняття пропозиції від американського лідера Дональда Трампа стати одним із засновників новоствореної «Ради миру» (Board of Peace). Ця міжнародна структура була сформована для комплексного врегулювання тривалого конфлікту в секторі Гази. Офіційне підписання документа про готовність до співзасновництва відбулося після того, як 19 січня білоруська сторона отримала особисте звернення Трампа через прессекретаря Міністерства закордонних справ Руслана Варанкова.

Олександр Лукашенко висловив сподівання, що компетенції нової організації з часом вийдуть за межі початкового мандата. Це дозволило б структурі брати активну участь у глобальних процесах розв'язання міжнародних суперечок та сприяти формуванню оновленої архітектури безпеки, яку офіційний Мінськ активно просуває останніми роками. Ініціатива Дональда Трампа, який обіймає посаду голови Ради миру, базується на його плані з 20 пунктів щодо досягнення сталого миру в Газі. Цей план, представлений ще у вересні 2025 року, набув міжнародної легітимності після ухвалення Радою Безпеки ООН Резолюції № 2803 від 17 листопада 2025 року. Документ підтримали 13 із 15 членів Радбезу, тоді як Росія та Китай утрималися від голосування.

Згідно з Резолюцією РБ ООН № 2803, Рада миру наділяється статусом перехідної адміністрації з міжнародною правосуб'єктністю. Основним завданням цієї адміністрації є координація процесів відновлення Гази до моменту завершення внутрішніх реформ Палестинською національною адміністрацією (ПНА) та повернення сектору під її повний контроль. 14 січня 2026 року спеціальний посланник Стівен Віткофф оголосив про початок другого етапу реалізації стратегії, який зосереджений на демілітаризації регіону та впровадженні технократичного управління.

Фінансові аспекти членства в організації стали темою для окремих роз'яснень з боку білоруського керівництва. Олександр Лукашенко спростував інформацію про необхідність негайного внеску в розмірі 1 мільярда доларів для вступу до Ради. Він уточнив, що така сума передбачена лише для продовження членства на термін, що перевищує три роки. Початкова участь у статусі засновника протягом перших трьох років не накладає на країну фінансових зобов'язань. Лукашенко також підкреслив намір домагатися продовження роботи без мільярдного внеску, якщо Білорусь продемонструє ефективність «в ім'я миру». Водночас проєкт статуту чітко вказує, що постійне членство вимагає внеску в розмірі не менше 1 мільярда доларів.

Приєднання Білорусі до структури, створеної під егідою Вашингтона, відбувається на тлі гострих міжнародних дискусій щодо її легітимності. Зокрема, заступник міністра закордонних справ Норвегії Андреас Мотцфельдт Кравік виступив із різкою заявою, зазначивши, що для його країни членство в Раді миру є «абсолютно неможливим». На думку Осло, ця структура ставить під сумнів роль Організації Об'єднаних Націй та чинні норми міжнародного права. Кравік наголосив, що Норвегія у своїй зовнішній політиці спирається виключно на ООН і не може підтримати формат Ради, де Трамп зберігає за собою право вето. Така позиція контрастує з баченням Мінська, де запрошення розцінюють як визнання міжнародного авторитету та особистих заслуг білоруського лідера.

Окрім Білорусі, станом на 19 січня запрошення до складу засновників Ради миру отримали Президент Росії Володимир Путін (наразі пропозиція перебуває на розгляді), а також керівники Італії, Угорщини та Узбекистану. Норвегія офіційно відхилила пропозицію. За даними агентства Bloomberg, ширший список запрошених включає понад 50 держав, серед яких Єгипет, Катар, Ізраїль, Туреччина та Україна. Реакція Франції в особі Еммануеля Макрона була негативною, що спровокувало Дональда Трампа на погрози запровадити 200-відсоткові мита на французькі вина та шампанське. Вступ Мінська до цієї коаліції свідчить про складні дипломатичні маневри в умовах формування нових геополітичних альянсів, які виходять за межі традиційних міжнародних форматів.