Дипломатичний вузол: ЄС шукає шляхи розблокування 90 мільярдів євро допомоги Україні через нафтову суперечку з Угорщиною

Керівництво Європейського Союзу продовжує докладати значних зусиль у переговорному процесі, щоб переконати прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти вето з масштабного пакету фінансової допомоги Україні. Йдеться про суму близько 90 мільярдів євро, яка є критично важливою для підтримки Києва. У Брюсселі панує серйозне занепокоєння, що ініціювання офіційних юридичних процедур проти Будапешта може лише зміцнити політичні позиції угорського лідера всередині країни напередодні загальних виборів, які заплановані на 12 квітня 2026 року.

Ситуація в міждержавних відносинах загострилася після ультимативної заяви Віктора Орбана, який підкреслив, що Угорщина не дасть згоди на кредит від ЄС до моменту повного відновлення функціонування нафтопроводу «Дружба». Транспортування російської сировини цим маршрутом було зупинене українською стороною після того, як безпілотник завдав пошкоджень стратегічно важливій перекачувальній станції «Калейкіно», розташованій у Татарстані. Припинення поставок, що розпочалося 27 січня, стало для Угорщини та Словаччини підставою для блокування фінансової підтримки, при цьому Київ звинувачують у використанні енергетичної інфраструктури як інструменту політичного тиску.

Петер Сійярто, який очолює Міністерство закордонних справ і торгівлі Угорщини, раніше заявляв, що блокування транзиту Україною є прямим порушенням Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. У відповідь на ці дії Будапешт та Братислава призупинили експорт дизельного палива на українську територію. Високопосадовці Євросоюзу, зокрема президент Європейської ради Антоніу Кошта, висловили гостру критику на адресу угорської позиції, особливо зважаючи на четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Водночас Європейська комісія наголошує на стабільності енергетичної безпеки ЄС завдяки диверсифікації та висловлює сподівання, що Будапешт не буде пов'язувати політичні розбіжності з виконанням загальноєвропейських рішень.

Згідно з даними дипломатичних джерел, потенційний компроміс може передбачати конкретні зобов'язання щодо сприяння у відновленні нафтових потоків до Угорщини та Словаччини. Віктор Орбан, прагнучи зафіксувати свою політичну перевагу перед виборами 12 квітня, використовує цей конфлікт як дієвий важіль впливу. Крім того, очільник угорського уряду вже розпорядився посилити охорону об'єктів критичної енергетичної інфраструктури та запровадив заборону на польоти дронів у прикордонному повіті Сабольч-Сатмар-Берег, мотивуючи це необхідністю запобігання новим диверсіям.

Технічні наслідки атаки безпілотників на насосну станцію «Калейкіно» в Альметьєвському районі Татарстану, що відбулася 23 лютого, виявилися досить суттєвими: російська компанія «Транснефть» була змушена скоротити прийом сирої нафти приблизно на 250 тисяч барелів на добу. Ця станція, віддалена від українського кордону на понад 1 200 кілометрів, є ключовим вузлом для транспортування нафти із Західного Сибіру та формування експортної суміші Urals. Внаслідок удару, за наявною інформацією, сталося загоряння двох резервуарів. Скорочення обсягів прокачування лише поглиблює загальні проблеми Росії з експортом енергоносіїв на тлі посилення західного санкційного тиску.

Наразі Угорщина звернулася до ЄС із запитом щодо направлення міжнародної місії за участю угорських та словацьких експертів для фактичної перевірки технічного стану трубопроводу. При цьому потужності хорватського оператора JANAF розглядаються як найбільш реалістична альтернатива для забезпечення потреб нафтопереробних заводів Угорщини та Словаччини, хоча Євросоюз звернувся до України з проханням прискорити ремонтні роботи на «Дружбі». Політичний контекст виборів 12 квітня 2026 року, де Орбану протистоїть Петер Мадьяр, робить ситуацію надзвичайно чутливою, оскільки критика дій Брюсселя та Києва стала невід'ємною частиною передвиборчої риторики чинної влади.