Єврокомісія вимагає від США дотримання торговельної угоди на тлі запровадження нових мит після рішення суду

Торговельна напруженість між Європейською Комісією та Сполученими Штатами Америки значно загострилася в неділю, 22 лютого 2026 року. Ця ескалація стала прямим наслідком подій п'ятниці, 20 лютого 2026 року, коли Верховний суд США ухвалив резонансне рішення про анулювання повноважень Президента на запровадження масштабних митних тарифів. Суд постановив, що використання Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) для таких цілей було неправомірним, що фактично позбавило адміністрацію ключового інструменту економічного тиску.

Незважаючи на чітку позицію судової гілки влади, Президент Трамп діяв без зволікань, запровадивши нові глобальні імпортні мита на рівні 15%. Цього разу юридичним обґрунтуванням для таких дій став Закон про торгівлю 1974 року. Такий крок викликав негайну та жорстку реакцію в Брюсселі. Європейська Комісія офіційно звернулася до Вашингтона з вимогою неухильно дотримуватися умов торговельної угоди, зафіксованої у спільній заяві від серпня 2025 року, наголошуючи на серйозних ризиках для стабільності світових ринків.

Офіційний Брюссель наполягає на тому, що Сполучені Штати повинні залишатися вірними своїм зобов'язанням, які були чітко прописані в Спільній заяві від серпня 2025 року. Ця домовленість була фундаментальною, оскільки встановлювала граничну межу в 15% для американських мит на більшість категорій товарів, що походять з Європейського Союзу. Комісар ЄС з питань торгівлі Марош Шефчович та Торговий представник США Джеймісон Грір зараз перебувають в епіцентрі нового дипломатичного конфлікту, що ставить під загрозу результати їхніх попередніх конструктивних контактів.

Ситуацію, що склалася, голова торговельного комітету Європарламенту Бернд Ланге влучно назвав «тарифним хаосом». Як засіб протидії було запропоновано призупинити процес ратифікації нової угоди між ЄС та США, яка була запланована на вівторок, 24 лютого 2026 року. Така невизначеність, спровокована діями виконавчої влади США, створює реальну загрозу для трансатлантичного партнерства. Варто нагадати, що у 2024 році обсяг товарообігу між сторонами склав колосальні 1,7 трильйона євро, що підкреслює масштаб можливих негативних наслідків для обох економік.

Нинішня криза вимагає негайного дипломатичного втручання та пошуку шляхів врегулювання для відновлення економічної передбачуваності. Для бізнесу по обидва боки Атлантики стабільність правил гри є життєво важливою умовою функціонування. Порушення домовленостей серпня 2025 року може призвести до ланцюгової реакції, яка зашкодить не лише торговельним відносинам, а й загальному інвестиційному клімату в усьому світі.

Європейські лідери підкреслюють, що будь-які односторонні кроки, які ігнорують попередні міжнародні домовленості, підривають довіру між стратегічними партнерами. Поки Вашингтон намагається знайти нові правові механізми для своєї тарифної політики, Брюссель розглядає варіанти захисту власних економічних інтересів. Подальший розвиток подій залежатиме від готовності обох сторін повернутися до виконання взятих на себе зобов'язань задля збереження трансатлантичної єдності.