Ключові факти про Раду миру (Board of Peace) — ініціативи Трампа в Давосі

У січні 2026 року на полях Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про створення «Ради миру» (Board of Peace). Ця нова міжнародна інституція покликана стати ключовим інструментом для зміцнення глобальної стабільності та розв’язання збройних конфліктів. Концепція організації виросла з масштабного плану Трампа з 20 пунктів щодо врегулювання ситуації в Газі, який був представлений у вересні 2025 року та отримав легітимність через резолюцію Ради Безпеки ООН № 2803 у листопаді того ж року.

Мирна ініціатива передбачає повну демілітаризацію сектору Гази, роззброєння бойовиків ХАМАС, повернення тіл загиблих заручників та проведення безпрецедентної реконструкції регіону. Трамп висловив амбітне бачення перетворення цієї території на квітучий туристичний центр, який за рівнем розвитку не поступатиметься Абу-Дабі чи Дубаю. За словами засновника, Рада миру згодом розширить свою діяльність на інші глобальні виклики, фактично виступаючи альтернативою ООН, яку Трамп неодноразово звинувачував у відході від своєї першочергової місії.

Урочисте підписання Статуту організації відбулося 22 січня 2026 року. Дональд Трамп став першим підписантом документа, після чого свої підписи поставили представники понад 20 держав, серед яких Аргентина, Вірменія, Азербайджан, Бахрейн, Болгарія, Угорщина, Йорданія, Казахстан, Катар, Косово, Індонезія, Марокко, Монголія, Пакистан, Парагвай, Саудівська Аравія, Туреччина, Узбекистан, Єгипет та ОАЕ. Це підкреслює широку географічну підтримку проєкту серед країн, що розвиваються, та регіональних лідерів.

Водночас багато традиційних союзників Сполучених Штатів поставилися до ініціативи скептично. Велика Британія, Франція, Норвегія та Швеція або відмовилися від участі, або обрали позицію спостерігачів. Британська міністерка закордонних справ Іветт Купер розкритикувала «невизначеність мандата» Ради, а офіційний Париж висловив занепокоєння через можливий підрив авторитету ООН. Це призвело до різких заяв Трампа про можливе запровадження 200-відсоткових тарифів на французькі вина, хоча ці погрози так і не були втілені в життя. Канада, хоч і підтримала ідею загалом, відмовилася сплачувати внесок у розмірі 1 мільярда доларів за статус постійного члена. Загалом запрошення отримали близько 60 країн, включаючи Росію, що викликало хвилю занепокоєння серед західних лідерів.

Статут Ради миру, повний текст якого з’явився на сторінках The Times of Israel, визначає організацію як «гнучку та ефективну» платформу для розбудови миру. Документ містить преамбулу та 13 розділів, що регламентують цілі, членство, управління та фінансові питання. Основні положення Статуту включають:

• Місія (Розділ I): Сприяння стабільності та відновлення ефективного врядування в зонах конфліктів. Акцент робиться на практичних результатах та уникненні бюрократичної залежності від застарілих інституцій. Діяльність Ради має відповідати нормам міжнародного права.
• Членство (Розділ II): Участь можлива лише за особистим запрошенням Голови. Термін повноважень становить 3 роки з можливістю продовження. Постійне членство гарантується країнам, які внесуть понад 1 мільярд доларів протягом першого року. Члени організації представлені главами держав, а вихід із Ради є негайним після подання відповідного повідомлення.
• Управління (Розділи III-IV): Ключові важелі влади зосереджені у Голови, яким довічно призначено Дональда Трампа з правом визначення наступника. Він одноосібно інтерпретує Статут та ухвалює резолюції згідно зі Статтею 9. Хоча загальна Рада голосує за бюджет та призначення за принципом «одна країна — один голос», будь-яке рішення потребує обов’язкового затвердження Головою. Виконавча рада з 7 осіб, до якої увійшли Марко Рубіо, Джаред Кушнер та Тоні Блер, займається оперативними питаннями, проте Голова має право вето на всі її рішення. Поправки до Статуту потребують 2/3 голосів Ради та підтвердження Голови.
• Фінанси та статус (Розділи V-VI): Організація функціонує на основі добровільних внесків і володіє статусом юридичної особи для укладання контрактів та забезпечення дипломатичних імунітетів.
• Розпуск (Розділ X): Організація може бути ліквідована за рішенням Голови або автоматично наприкінці кожного непарного року, якщо її діяльність не буде офіційно продовжена.

Аналітики та критики часто називають Раду миру «елітним клубом Трампа» через надмірну концентрацію повноважень в одних руках та високий фінансовий поріг входу. Хоча ООН формально схвалила роль Ради в Газі до 2027 року, вона чітко зазначила, що структура не є офіційним органом Об’єднаних Націй. Майбутнє ініціативи та її реальний вплив на світову політику залежатиме від здатності залучити значні інвестиції та продемонструвати успіхи за межами палестинського кейсу, попри існуючий скептицизм з боку західних демократій.