ЄС та Швейцарія підписали пакет угод Bilaterals III для модернізації доступу до ринку

У понеділок, 2 березня 2026 року, у Брюсселі відбулася знакова подія: Європейський Союз та Швейцарська Конфедерація офіційно підписали масштабний пакет домовленостей під назвою «Двосторонні угоди III» (Bilaterals III). Цей стратегічний крок спрямований на глибоку модернізацію відносин та створення актуального механізму для безперешкодного доступу Швейцарії до внутрішнього ринку ЄС у низці пріоритетних секторів.

Переговорний процес, що розпочався у середині березня 2024 року та успішно завершився у грудні того ж року, заклав нову правову основу для співпраці. Цей документ замінює понад 120 застарілих двосторонніх актів, що регулювали міждержавні відносини протягом останніх десятиліть.

Однією з ключових інституційних вимог Брюсселя стала динамічна адаптація швейцарського законодавства до норм ЄС у найбільш інтегрованих сферах. Це означає, що Швейцарія зобов'язується вчасно впроваджувати нові європейські стандарти та правила у своє національне правове поле.

Крім того, угода закріплює за Європейським судом (ECJ) статус остаточної та обов'язкової інстанції у питаннях тлумачення правил єдиного ринку. Це положення було принциповим для Брюсселя задля забезпечення правової визначеності та єдності стандартів на всьому економічному просторі.

Пакет Bilaterals III суттєво розширює можливості Швейцарії, відкриваючи доступ до трьох нових стратегічних галузей єдиного ринку:

• Електроенергія: Угода передбачає повну інтеграцію електромереж, що гарантує стабільність енергопостачання та участь Швейцарії в енергетичному ринку ЄС. При цьому швейцарські домогосподарства зберігають право вибору між вільним ринком та фіксованими тарифами.
• Безпечність харчових продуктів: Створення єдиного простору стандартів суттєво спрощує процедури транскордонної торгівлі сільськогосподарською продукцією та продуктами харчування.
• Охорона здоров'я: Швейцарія отримує доступ до європейських механізмів швидкого оповіщення та спеціалізованих структур, таких як ECDC, для боротьби з транскордонними загрозами здоров'ю.

Інституційні реформи стали найбільш складною частиною діалогу між сторонами. Було погоджено впровадження спеціального арбітражного механізму для вирішення будь-яких правових суперечок, що можуть виникнути у процесі реалізації угод.

Якщо сторони не зможуть досягти згоди самостійно, вирішальне слово щодо інтерпретації права ЄС залишатиметься за Європейським судом. Також Швейцарія зобов'язалася створити незалежний орган для контролю за державними субсидіями в авіації, енергетиці та на транспорті.

Такий крок необхідний для забезпечення прозорої та чесної конкуренції на спільному економічному просторі. Цей орган наглядатиме за тим, щоб державна допомога не створювала переваг, які суперечать правилам вільного ринку.

У соціальній сфері та питанні вільного пересування людей було досягнуто важливих компромісів. ЄС офіційно визнав швейцарські «супутні заходи» (flanking measures), спрямовані на запобігання демпінгу заробітних плат, що було критично важливим для місцевих профспілок.

Щодо імміграції, Швейцарія зберігає за собою право висилати осіб, які вчинили правопорушення, та обмежувати доступ до соціальних виплат для непрацюючих мігрантів у перші роки перебування. Також введено «захисну оговорку» на випадок різкого зростання міграційних потоків.

Окрему увагу приділено освітній сфері: Швейцарія зобов'язалася зрівняти вартість навчання для студентів із країн ЄС із тарифами для місцевих громадян у державних університетах. Це сприятиме зміцненню академічних зв'язків та мобільності молоді.

Фінансова частина домовленостей передбачає регулярні внески Швейцарії до фонду згуртованості ЄС (Cohesion Fund) для підтримки менш розвинених регіонів Європи. Починаючи з 2030 року, сума щорічного внеску становитиме приблизно 350 мільйонів франків.

Завдяки підписанню пакета Bilaterals III, Швейцарія відновлює повноцінну участь у ключових європейських програмах. Це стосується як науково-дослідної ініціативи Horizon Europe, так і програми студентських обмінів Erasmus+.

Попри офіційне підписання документів у Брюсселі, шлях до повної імплементації угод ще триває. У березні 2026 року уряд Швейцарії передасть усі матеріали на розгляд до національного парламенту для подальшого затвердження.

Остаточне рішення, ймовірно, буде прийняте на загальнонаціональному референдумі, проведення якого очікується у 2027 році. Політична боротьба обіцяє бути напруженою, оскільки опозиційні сили вже називають угоду «договором про підпорядкування».

Цей пакет угод є важливою еволюцією двостороннього підходу, який став основою відносин після того, як швейцарські виборці відхилили членство в ЄЕЗ у грудні 1992 року. Прийняття юрисдикції Європейського суду забезпечує ЄС необхідну правову стабільність.

Водночас Швейцарія гарантує собі стратегічний доступ до ключових європейських ринків та інтелектуальних ресурсів на десятиліття вперед. Нова архітектура відносин покликана забезпечити процвітання обох сторін у мінливому геополітичному ландшафті.