Адміністрація Трампа тимчасово скасувала Закон Джонса та послабила санкції проти венесуельської нафти на тлі стрімкого зростання цін

18 березня 2026 року адміністрація президента Дональда Трампа офіційно оголосила про впровадження пакету надзвичайних заходів в енергетичному секторі Сполучених Штатів. Таке рішення стало вимушеною відповіддю на стрімке та неконтрольоване зростання світових цін на енергоносії. Зокрема, вартість еталонної марки нафти Brent перетнула психологічну позначку у 100 доларів за барель і впевнено наблизилася до рівня 120 доларів, що стало найвищим показником з часів енергетичної кризи 2022 року. Цей ціновий шок став безпосереднім наслідком масштабної ескалації конфлікту на Близькому Сході, яка розпочалася 28 лютого. Військові дії США та Ізраїлю проти Ірану призвели до фактичного блокування судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку, через яку зазвичай транспортується близько 20% усіх світових поставок нафти та природного газу.

У межах зусиль із внутрішньої стабілізації американського ринку було прийнято рішення про запровадження 60-денного тимчасового виключення з дії Закону Джонса, яке набуло чинності того ж дня, 18 березня 2026 року. Нагадаємо, що Закон Джонса, ухвалений ще у 1920 році, є фундаментальним актом, який вимагає, щоб усі комерційні вантажі між портами США перевозилися виключно суднами під американським прапором, побудованими на вітчизняних верфях та укомплектованими громадянами США. Прессекретар Білого дому Керолайн Левітт під час брифінгу наголосила, що це послаблення спрямоване на «мінімізацію короткострокових логістичних перебоїв на нафтовому ринку». Вона підкреслила, що такий крок має забезпечити вільний і безперебійний потік критично важливих ресурсів, включаючи не лише сиру нафту, а й природний газ, вугілля та мінеральні добрива, до американських портів протягом найближчих двох місяців.

Паралельно з внутрішніми заходами, Міністерство фінансів США через Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) пішло на значне пом’якшення санкційного тиску на державну нафтову корпорацію Венесуели — Petróleos de Venezuela S.A. (PDVSA). Нова генеральна ліцензія відкриває широкі можливості для американських енергетичних гігантів, дозволяючи їм брати участь у повному циклі операцій з венесуельською нафтою: від її видобутку та зберігання до експорту, маркетингу та глибокої переробки. Ці геополітичні маневри є прямим продовженням політики, ініційованої Вашингтоном наприкінці січня та на початку лютого 2026 року, одразу після відсторонення від влади режиму Ніколаса Мадуро, що ознаменувало новий етап у відносинах між країнами.

Адміністрація Трампа розробила чіткий механізм контролю за фінансовими потоками від продажу венесуельської сировини. Усі виручені кошти будуть спрямовуватися на спеціальні рахунки, підконтрольні уряду США, для їхнього подальшого цільового розподілу на потреби тимчасового уряду Венесуели. Проте видана ліцензія містить низку жорстких застережень: вона категорично забороняє будь-які транзакції з особами чи організаціями, що мають зв’язки з Російською Федерацією, Іраном, КНДР або Кубою. Окремо прописана заборона на співпрацю з компаніями, які прямо чи опосередковано афілійовані з Китайською Народною Республікою. Ці скоординовані кроки покликані оперативно наростити глобальну пропозицію енергоносіїв, попри те, що санкції проти PDVSA від 2019 року спочатку мали на меті фінансову ізоляцію та підрив легітимності попереднього режиму.

Незважаючи на безпрецедентне рішення Білого дому про вивільнення 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів США, ринок відреагував нервово: ціна на нафту марки Brent продовжувала зростання, додавши ще 6,30% у середу вранці. Провідні галузеві аналітики висловлюють певний скептицизм, зазначаючи, що тимчасове призупинення дії Закону Джонса може мати лише обмежений вплив на роздрібну вартість бензину для американських споживачів. Водночас експерти вказують на складний стан нафтової інфраструктури Венесуели, де видобуток впав на 65% порівняно з початком 2016 року. За їхніми оцінками, відновлення виробництва до рівнів, що спостерігалися до введення блокади, можливе лише до середини 2026 року, і лише за умови залучення колосальних інвестицій у розмірі близько 100 мільярдів доларів США.