Масштабні заворушення в Ірані: тотальне відключення мережі, загроза страти та заклик опозиції до дій

Ісламська Республіка Іран продовжує перебувати у вирі масштабних громадянських заворушень. Хвиля протестів, що спалахнула наприкінці грудня 2025 року, була викликана глибокою економічною кризою. Ця криза проявилася у стрімкому знеціненні національної валюти – ріала, а також у зростанні рівня інфляції до 42,2% у грудні порівняно з аналогічним періодом минулого року. Спочатку вимоги протестувальників мали суто економічний характер, проте згодом вони трансформувалися у серйозний виклик чинному режиму, включаючи появу гасел на підтримку поваленої монархії.

У відповідь на ескалацію напруги іранська влада вдалася до безпрецедентних заходів придушення. Починаючи з 8 січня 2026 року, у країні було запроваджено повне та тривале відключення доступу до інтернету та мобільного зв'язку. За даними організації NetBlocks, це призвело до падіння мережевої активності до мізерного одного відсотка від звичайного рівня. На тлі цього інформаційного вакууму Генеральний прокурор Мохаммад Мовахедді Азад виступив із суворим попередженням: демонстрантам та їхнім поплічникам загрожують звинувачення у «ворожнечі до Бога» (мохаребе), що карається смертною карою. Прокурорам було дано вказівку діяти без жодних послаблень.

Верховний лідер Аятола Алі Хаменеї публічно відкинув легітимність протестів, назвавши учасників «вандалами» та «саботажниками». Він прямо поклав відповідальність за організацію заворушень на Сполучені Штати та Ізраїль. Тим часом мер Тегерана Аліреза Закані підтвердив значні матеріальні збитки, доповідавши про підпали 26 банківських установ та 25 мечетей лише за 8 та 9 січня. Також було заявлено про ймовірну загибель прокурора Ісфахана. Станом на 9 січня правозахисна організація HRANA зафіксувала загибель щонайменше 65 осіб, серед яких 50 протестувальників та 14 представників сил безпеки. Загальна кількість затриманих перевищила 2300 осіб. Анонімний іранський лікар, який надав інформацію журналу Time, припустив, що кількість жертв лише у тегеранських лікарнях могла сягнути 217 осіб, причому більшість із них мали вогнепальні поранення.

На тлі внутрішньої кризи активізувалися опозиційні сили, які перебувають за межами країни. Спадкоємний принц Реза Пехлеві звернувся до нації через відеозвернення, закликаючи до загальнонаціонального страйку у критично важливих секторах, таких як транспорт, нафтогазова та енергетична галузі. Пехлеві наголосив, що фокус змістився з вуличних акцій на підготовку до «захоплення та утримання міських центрів», висловивши готовність особисто повернутися до Ірану для керівництва процесом переходу до демократії. Його заклики збіглися з проведенням 116 акцій протесту у 22 провінціях, починаючи з 8 січня, згідно з даними Інституту вивчення війни (ISW).

Міжнародна спільнота висловила глибоке занепокоєння ситуацією. Президент США Дональд Трамп раніше погрожував «завдати сильного удару», якщо протестувальників буде вбито. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн засудила застосування сили, заявивши, що ті, хто відповідальний за репресії, будуть «запам'ятовані з невірної сторони історії». Експерти, зокрема професор Джорджтаунського університету Надер Хашемі, вважають, що тактика влади свідчить про «повний режим паніки». 10 січня армія Ірану також заявила про готовність долучитися до придушення заворушень, звинувативши у всьому Ізраїль та «терористичні угруповання». Ситуація залишається вкрай нестабільною на тлі економічного спаду та глибокого невдоволення суспільства.