ЄКА затвердило історичний бюджет у €22,1 мільярда на міністерській зустрічі у Бремені

Європейське космічне агентство (ЄКА) досягло значного успіху на засіданні Ради на рівні міністрів, що відбулося 26 та 27 листопада 2025 року у німецькому Бремені. Було схвалено безпрецедентний трирічний бюджет, який сягає 22,1 мільярда євро. Це рішення стало справді історичним моментом, адже вперше за п'ятдесятирічну історію організації затверджений обсяг фінансування повністю відповідає запитам керівництва агентства. Загальна сума коштів зросла на 32% порівняно з попереднім трирічним бюджетом, затвердженим у 2022 році, або на 17% з урахуванням інфляційних процесів.

Генеральний директор ЄКА, Йозеф Ашбахер, назвав це «величезним тріумфом для Європи». Він підкреслив, що це ключовий етап для посилення європейської автономії та лідерства у сфері інновацій та науки, особливо на тлі складної геополітичної ситуації. Значна частина нового фінансування спрямована на підвищення стійкості Європи у космічному секторі, що відображено у новій стратегічній ініціативі «Європейська стійкість з космосу» (European Resilience from Space, ERS).

Програма ERS, з бюджетом близько 1,35 мільярда євро, вперше дозволить ЄКА, яке з моменту свого заснування у 1975 році традиційно мало суто цивільний профіль, брати участь у проєктах, що мають оборонне значення. Цей крок свідчить про зміну пріоритетів у відповідь на сучасні виклики.

Мета ERS полягає у консолідації національних космічних активів для розвитку критично важливих можливостей: розвідки, спостереження, захищеного зв'язку та навігації. Це пряма відповідь на нагальні потреби у сфері безпеки. В рамках цієї ініціативи будуть задіяні такі проєкти, як Iris2 — європейський аналог супутникової мережі Starlink, а також система Galileo, що гарантуватиме оборонним структурам, поліції та службам цивільного захисту доступ до життєво необхідних ресурсів. Фінансування ключових наукових напрямків також зросло: наукова програма отримає 3,8 мільярда євро, що перевищує інфляцію на 3,5% щорічно.

Бюджет, виділений на космічні перевезення, збільшено до 2,8 мільярда євро. Ці кошти підуть на зміцнення ракет-носіїв Ariane 6 та Vega-C, а також на завершення розробки багаторазового апарату Space Rider. Програма FutureEO, спрямована на спостереження за Землею, отримала 2,7 мільярда євро, включаючи розвиток супутників Copernicus другого покоління. Рішення, ухвалені у Бремені, також закладають міцний фундамент для майбутніх амбітних місій у далекому космосі та місячних програм.

Було підтверджено фінансування місії ExoMars із ровером «Розалінд Франклін», метою якої є пошук ознак життя на Марсі, із запланованим запуском у 2028 році. При цьому NASA підтвердило свою участь, надавши послуги запуску. ЄКА також продовжуватиме підготовку до місячних досліджень, зокрема, розробку посадкового модуля Argonaut. Йозеф Ашбахер оголосив, що першими європейськими астронавтами, які візьмуть участь у програмі NASA Artemis, стануть представники Франції, Німеччини та Італії, причому першим на Місяць полетить німецький астронавт.

Німеччина виступила найбільшим донором, спрямувавши понад п'ять мільярдів євро. За нею йдуть Франція з 3,7 мільярда та Італія з 3,5 мільярда євро. Варто відзначити, що Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) анонсував запуск програми Space TechEU, яка у співпраці з комерційними банками мобілізує 1,4 мільярда євро для підтримки космічних компаній. Також було підписано меморандум про взаєморозуміння з Норвегією щодо створення Арктичного космічного центру у Тромсе. Цей значний фінансовий пакет, схвалений представниками 23 країн-членів, асоційованих та країн-партнерів, демонструє спільну рішучість Європи зміцнювати свою незалежність та конкурентоспроможність на світовій арені. Рішення, прийняті на CM25, також стали першим кроком у реалізації Стратегії ЄКА до 2040 року, яка визначає довгострокові цілі космічної діяльності.