Антарктичне кільцеподібне сонячне затемнення відкриє календар небесних подій 2026 року

Астрономічний календар на 2026 рік розпочнеться з вражаючого кільцеподібного сонячного затемнення, яке відбудеться у вівторок, 17 лютого. Це рідкісне явище виникає, коли Місяць перебуває поблизу свого апогею, через що його видимий діаметр виявляється недостатнім для того, щоб повністю закрити сонячний диск. У результаті такого вирівнювання навколо темного силуету супутника утворюється характерне яскраве кільце, яке часто називають «вогняним кільцем». Фахівці підрахували, що під час максимальної фази Місяць закриє приблизно 96,3% поверхні Сонця, а тривалість цього видовища в центральній точці видимості становитиме 2 хвилини і 20 секунд.

Траєкторія, де можна буде спостерігати повну кільцеподібну фазу, є досить обмеженою і пролягає переважно через віддалені райони Антарктиди та води Південного океану. Серед небагатьох наземних пунктів спостереження, де буде доступна повна фаза, виділяються європейська станція Конкордія, розташована на плато Купол С, та російська станція «Мирний» на Землі Королеви Мері. Смуга затемнення простягнеться приблизно на 2 661 милю (4 282 кілометри) у довжину та матиме ширину близько 383 миль (616 кілометрів), перетинаючи західну частину Антарктиди та узбережжя моря Дейвіса.

За межами цієї вузької зони явище матиме вигляд часткового сонячного затемнення. Його зможуть побачити мешканці найпівденніших регіонів Південної Америки, зокрема окремих частин Аргентини та Чилі, а також на півдні Африки, включаючи Мадагаскар та Південно-Африканську Республіку. Наприклад, у чилійському місті Пунта-Аренас часткове затемнення сягне близько 5% близько 21:08 за місцевим часом, якраз перед заходом сонця. Водночас жителі Північної півкулі, зокрема Мексики, не зможуть стати свідками цього конкретного явища.

Подія 17 лютого стане першою з чотирьох запланованих затемнень 2026 року. До цього списку також входять повне місячне затемнення 3 березня та повне сонячне затемнення 12 серпня. Крім наукового значення, лютневий молодик має і важливий культурний підтекст: він збігається з початком китайського Нового року — року Вогняного Коня. Також із появою наступного серпа Місяця 18 лютого розпочнеться священний для мусульман місяць посту Рамадан, що додає події особливого символізму.

З точки зору астрономії, це затемнення каталогізоване як 61-ша подія в серії Сарос 121. Цей геометричний цикл повторюється кожні 18 років, 11 днів і приблизно 8 годин. Серія Сарос 121 розпочалася з часткового затемнення 25 квітня 944 року нашої ери і, за прогнозами, триватиме у своїй кільцеподібній фазі до 28 лютого 2044 року. Важливо зазначити, що 2026 рік також ознаменується 20-ю річницею обсерваторії Центру космічних польотів імені Маршалла НАСА, яка була перетворена на сонячну обсерваторію в 1968 році, а згодом — на обсерваторію місячних явищ і метеорів у 2006 році.

Центр космічних польотів імені Маршалла продовжує відігравати ключову роль у сучасних космічних програмах, включаючи підготовку пілотованої місії «Артеміда II» до Місяця, запуск якої заплановано на лютий 2026 року. Для більшості населення планети, що опиниться поза межами видимості затемнення, подія буде доступна через цифрові трансляції з різних обсерваторій світу. Проте для тих, хто спостерігатиме будь-яку фазу затемнення наживо, експерти нагадують про критично важливий протокол безпеки: обов’язкове використання сертифікованих фільтрів або спеціальних окулярів для затемнення, щоб запобігти серйозному пошкодженню очей.