Рідкісний парад шести планет: астрономічне видовище очікується 28 лютого 2026 року

Відредаговано: Uliana S.

Наприкінці лютого 2026 року небесна механіка готує для мешканців Землі надзвичайне видовище — візуальне зближення шести великих планет Сонячної системи. У цьому астрономічному явищі, яке часто називають «парадом планет», візьмуть участь Меркурій, Венера, Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун. Кульмінаційним моментом для фіксації цієї унікальної конфігурації визначено суботу, 28 лютого 2026 року, хоча період видимості охоплюватиме кілька днів до та після цієї дати. Важливою особливістю цього вирівнювання є його доступність для спостереження у вечірній час, що вигідно відрізняє його від попередніх подій, які потребували раннього пробудження до світанку.

Найкраще вікно для спостережень відкривається приблизно через 30 хвилин після місцевого заходу Сонця. Глядачам слід зосередити увагу низько над західним горизонтом, де розгорнеться основна небесна дія. Для успішного виявлення планет критично важливими є безхмарне небо та відсутність високих перешкод на лінії горизонту. Чотири з шести планет — Венера, яка сяятиме найяскравіше, Юпітер, Сатурн та Меркурій — будуть доступні для огляду неозброєним оком. Проте пошук Меркурія може стати викликом через його близькість до сутінкового сяйва, що залишає лише короткий інтервал для його фіксації. Що стосується Урана та Нептуна, то для їхнього виявлення майже напевно знадобляться оптичні прилади, як-от потужні біноклі або аматорські телескопи.

Додаткової мальовничості нічному небу додасть майже повний Місяць, освітленість якого становитиме близько 90–92 відсотків. У момент піка події наш природний супутник перебуватиме в безпосередній близькості до Юпітера. Варто зауважити, що це шестипланетне вирівнювання відбувається після масштабного параду семи планет, зафіксованого у лютому 2025 року. Марс у лютому 2026 року не приєднається до групи, оскільки перебуватиме на протилежному боці від Сонця. Важливо розуміти, що таке зближення є виключно оптичним ефектом: планети залишаються на колосальних відстанях одна від одної, просто вишиковуючись вздовж площини екліптики з точки зору земного спостерігача.

Планетарна процесія простягнеться з заходу на схід у такому порядку: першою йтиме Венера, за нею Меркурій, Сатурн, Нептун, Уран, а замикатиме ряд величний Юпітер. Окрему увагу варто приділити події 7 березня, коли Венера, Сатурн та Нептун утворять надзвичайно тісне візуальне з’єднання у західній частині неба. Примітно, що подібне зближення Сатурна та Нептуна не повториться аж до 2132 року. Наступний великий парад за участю всіх семи видимих планет, включаючи Марс, очікується не раніше початку 2034 року. Астроном Грег Браун із Королівської обсерваторії Грінвіча підкреслює, що групи з трьох-п’яти планет з’являються регулярно, проте чим більше небесних тіл залучено, тим рідше трапляється таке вражаюче співпадіння.

Дати найкращої видимості можуть дещо відрізнятися залежно від географічного розташування регіону. Наприклад, у Нью-Йорку та Токіо пік явища очікується 28 лютого, тоді як мешканці Лондона та Берліна отримають найкращі умови для спостереження 1 березня. Нагадуємо, що планети відрізняються від зірок стабільним світлом, яке не мерехтить. Окрім естетичної цінності, такі вирівнювання мають практичне значення для науки: вони допомагають перевіряти орбітальні моделі та планувати складні гравітаційні маневри для майбутніх космічних місій. Згадка про французьку астронавтку Софі Аденот, яка бере участь у підготовці місій Artemis II та Crew-12, лише підкреслює актуальність космічної тематики в контексті сучасних дослідницьких програм.

51 Перегляди

Джерела

  • www.kathimerini.com.cy

  • Sciencepost

  • The Economic Times

  • Star Walk

  • Star Walk

  • EarthSky

  • BBC Sky at Night Magazine

  • Star Walk

  • Maison navi

  • Maison navi

  • Stelvision

  • Lanature

  • Agences-Spatiales

  • Star Walk

  • Maison navi

  • Maison navi

Читайте більше новин на цю тему:

Astronomers have found a planetary system that seems to have formed inside-out. While most systems, like our own, have rocky planets closest to their star and gaseous ones further out, the LHS 1903 system has a rocky world at its edge, challenging established models of formation.

Image
0
Reply
Знайшли помилку чи неточність?Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.