Астрономи виявили найбільшу кільцеву молекулу з вмістом сірки у міжзоряному просторі

У січні 2026 року наукова спільнота офіційно підтвердила сенсаційне відкриття: у глибинах далекого космосу ідентифіковано 2,5-циклогексадієн-1-тіон (C₆H₆S). Ця складна сірковмісна сполука була зафіксована в межах молекулярної хмари G+0,693–0,027, яка розташована на відстані близько 27 000 світлових років від нашої планети. Ця область, що знаходиться неподалік від динамічного центру Чумацького Шляху, є активною зоною зореутворення, де народжуються нові космічні об'єкти. Виявлення C₆H₆S, відомого також як тіон або тієпін, стало першим випадком фіксації у міжзоряному просторі молекули з кільцевою структурою, що складається з 13 атомів. На сьогодні це наймасивніша молекула з вмістом сірки, яку коли-небудь знаходили за межами Землі.

Дане досягнення заповнює суттєву прогалину в сучасній астрохімії, встановлюючи прямий логічний зв'язок між простою органікою міжзоряного середовища та складними біологічними компонентами, які раніше знаходили лише в метеоритах та кометах. Сірка посідає десяте місце за поширеністю у Всесвіті та є критично важливим елементом для формування амінокислот, білків і ферментів, без яких життя було б неможливим. До цього моменту в космічному просторі вченим вдавалося фіксувати лише сполуки сірки, що містили не більше шести атомів, тому перехід до складної 13-атомної структури є справжнім науковим проривом.

Для того, щоб остаточно підтвердити присутність C₆H₆S у далекому космосі, фахівці з Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка (MPE) у Німеччині об'єднали зусилля з Центром астробіології (CAB) в Іспанії. Дослідники провели складний лабораторний синтез цієї сполуки, піддаючи тіофенол (C₆H₅SH) впливу потужного електричного розряду напругою 1000 вольт. Це дозволило отримати точну радіоспектральну сигнатуру речовини, яка слугує її унікальним ідентифікатором. Отриманий у лабораторії «спектральний відбиток» був ретельно зіставлений з даними спостережень, зібраними за допомогою 30-метрового радіотелескопа IRAM та 40-метрового телескопа Yebes, розташованих в Іспанії, що підтвердило повну ідентичність сигналів.

Наукова група під керівництвом Міцунорі Аракі з MPE наголошує, що ця знахідка є вагомим доказом гіпотези про раннє формування хімічних основ життя. Згідно з їхніми висновками, фундаментальні сполуки почали утворюватися в космосі задовго до того, як запалали перші зорі в цій конкретній області. Співавтор дослідження Валеріу Латтанці зазначає, що цей успіх відкриває шлях для ідентифікації інших складних молекул з вмістом сірки. Область G+0,693–0,027 вже неодноразово демонструвала своє хімічне багатство, зокрема через виявлення нітрилів, що підтверджує можливість розвитку складної хімії навіть у надзвичайно холодних умовах міжзоряних хмар.

Виявлення тієпіна, структура якого дуже нагадує молекули, знайдені у складі метеоритів, зміцнює теорію про те, що будівельні блоки для життя могли потрапити на молоду Землю внаслідок зіткнень з малими космічними тілами. Детальні результати цього дослідження були опубліковані в авторитетному журналі «Nature Astronomy» у січні 2026 року. Той факт, що настільки складна 13-атомна кільцева молекула вже існує в молодому молекулярному середовищі, є беззаперечним свідченням того, що хімічний фундамент для майбутньої біологічної еволюції закладається на найперших етапах розвитку космічного середовища.