Японське аерокосмічне агентство JAXA розглядає можливість реалізації проєкту Next Generation Small-Body Return (NGSR), метою якого є доставка на Землю первісної речовини з комети 289P/Бланпена. Ця ініціатива, що позиціонується як один із ключових проєктів JAXA на 2030-ті роки, була представлена в концептуальній доповіді на Конференції з місячних і планетарних наук у 2025 році. Місія вирізняється надзвичайно тривалим горизонтом планування: запуск заплановано на 2034 рік, прибуття до комети — на 2041 рік, а повернення зразків очікується не раніше кінця 2040-х років, орієнтовно у 2048 році.
289P/Blanpain è una cometa antica e di grande interesse scientifico per lo studio dei ‘mattoni’ della vita La cometa è l’obiettivo di una nuova missione dell’agenzia Jaxa. Come si svolgerà la missione? ☄️ 🛰️ 🧬 ℹ️ Scopri di più su Globalscience 👉 shorturl.at/5nN4M
Цільовий об'єкт, комета 289P/Бланпена, вперше був зафіксований астрономом Жан-Жаком Бланпеном 28 листопада 1819 року, проте згодом вважався втраченим майже два століття, доки не був знову виявлений у 2003 році, коли астероїд 2003 WY25 збігся з її розрахунковою орбітою. Об'єкт має радіус близько 160 метрів і підтвердив свою кометну природу спалахом активності у 2013 році. Низька активність комети, що виражається в меншій швидкості викиду пилу та газу, робить 289P/Бланпена безпечнішою ціллю для маневрів порівняно з активнішими небесними тілами.
Наукові завдання місії зосереджені на вивченні досонячного матеріалу та міжзоряної хімії. На відміну від астероїдів на кшталт Рюгу, які зазнавали тривалого радіаційного впливу, комети, проводячи більшу частину часу далеко від Сонця, зберігають у своїх надрах первісні лід і пил — свідчення ранньої Сонячної системи. Успішне повернення цих зразків може надати прямий доказ того, що хімічні попередники життя були занесені з міжзоряного простору, а також допоможе уточнити механізми формування зовнішніх областей протопланетного диска.
Інженерне рішення для збереження летких сполук вимагає використання кріогенного ланцюга, що включає аналіз in-situ та сублімаційне сушіння зразків перед їх розміщенням у спеціальній кріогенній чистій кімнаті після повернення. Апарат складатиметься з транспортного модуля для далекого космосу (DSOTV) та спеціалізованого спускаємого модуля, який, за аналогією з місією «Хаябуса-2», використовує техніку удару малим переносним імпактором (SCI) для доступу до незайманого матеріалу. Для вивчення внутрішньої структури планується розгортання сейсмометрів та використання бістатичного радара для пошуку порожнин метрового розміру.
JAXA вже має значний досвід у місіях із повернення зразків, включаючи успішну «Хаябуса-2» та поточний проєкт Martian Moons eXploration (MMX), запуск якого заплановано на 2026 рік. Проте NGSR з її двадцятирічним циклом від розробки концепції до повернення зразків ставить питання про збереження політичної та суспільної підтримки протягом настільки тривалого періоду, що може вимагати залучення міжнародного співробітництва.
У контексті інших космічних досягнень, дослідники з UNIBE та UNIGE, які працюють у межах NCCR PlanetS, підтвердили відсутність щільних атмосфер у планет TRAPPIST-1b та 1c на основі даних телескопа JWST. Професор Бріс-Олів'є Деморі з UNIBE зазначив, що перепади температур між денною та нічною сторонами цих планет перевищують 500 градусів Цельсія через брак атмосфери для перерозподілу енергії, що контрастує з довгостроковим плануванням місії NGSR.
