Аномальна активність міжзоряної комети 3I/ATLAS після перигелію: результати інфрачервоної спектроскопії SPHEREx

Міжзоряний мандрівник 3I/ATLAS, що здійснює свій транзитний шлях крізь Сонячну систему, продемонстрував вкрай нетипову поведінку, різко активізувавшись через значний проміжок часу після проходження точки перигелію. Це явище, зафіксоване дослідниками у грудні 2025 року, ставить під сумнів традиційні моделі сублімації комет, які зазвичай втрачають інтенсивність випаровування під час віддалення від сонячного тепла. Завдяки спостереженням місії NASA SPHEREx вдалося провести глибокий аналіз складу викидів, які, як з’ясувалося, містять реліктові, законсервовані матеріали, що сформувалися біля іншої зірки мільярди років тому.

Хоча комета пройшла свій перигелій — точку максимального зближення з Сонцем — ще 29 жовтня 2025 року, пік її газопилової активності припав саме на грудень 2025 року. Така затримка свідчить про значну термічну інерцію об’єкта. Інфрачервоні вимірювання, отримані космічною обсерваторією SPHEREx, яка спеціалізується на панорамному дослідженні неба у ближньому інфрачервоному діапазоні, виявили масове виділення летких сполук. Зокрема, кома комети — її розріджена газова оболонка — виявилася насиченою випарами водяного льоду (H₂O), вуглекислого газу (CO₂), монооксиду вуглецю (CO) та складних органічних сполук, серед яких метанол, метан і ціаніди.

Інтенсивна сублімація водяного льоду, який за попередніми оцінками становить близько третини маси ядра, призвела до суттєвого зростання світності комети та формування специфічного грушоподібного пилового хвоста. Цей шлейф утворюється під тиском сонячного випромінювання, що відштовхує пил, причому спостерігається викид досить великих зерен і кам'янистих часток, чия маса занадто велика для перенесення на значні відстані. Науковці, зокрема доктор Кері Лісс із Лабораторії прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса, який очолював дослідження, припускають, що 3I/ATLAS має товсту кору, модифіковану космічною радіацією протягом мільярдів років перебування у міжзоряному просторі.

Поступове прогрівання цієї зовнішньої оболонки сонячною енергією призвело до того, що тепло врешті-решт досягло прихованих, недоторканих шарів льоду, розташованих глибоко під поверхнею. Результатом цього процесу став вибуховий викид прадавнього матеріалу, що включає вуглецевмісні сполуки, сажу та силікатний пил, які залишалися ізольованими від зовнішнього середовища протягом цілих геологічних епох. Цей хімічний «коктейль» є надзвичайно цінним зразком будівельних блоків, що існували в планетній системі, відмінній від нашої власної, надаючи вченим унікальну можливість зазирнути в історію іншого світу.

Комета 3I/ATLAS є лише третім офіційно підтвердженим міжзоряним об’єктом, за яким вдалося встановити спостереження після 1I/ʻОумуамуа та 2I/Борисова. Примітно, що 3I/ATLAS має найбільший серед них ексцентриситет орбіти, який становить 6,139. Об’єкт був відкритий 1 липня 2025 року системою телескопів ATLAS. Детальне дослідження хімічного складу, зафіксованого в грудні 2025 року, було опубліковане в науковому журналі Research Notes of the AAS у лютому 2026 року. Команда SPHEREx, до якої також входить дослідник Філ Корнгут із Каліфорнійського технологічного інституту, планує продовжити моніторинг у квітні 2026 року, поки комета віддаляється від Сонячної системи.

• Виявлені органічні сполуки, такі як метан та ціаніди, вказують на складну хімічну еволюцію в материнській системі об’єкта.
• Заплановані на квітень 2026 року спостереження допоможуть зрозуміти, як довго триватиме активність об’єкта в міру його охолодження.
• Отримані дані надають унікальну можливість для порівняльного аналізу поширеності пребіотичних матеріалів у галактиці Чумацький Шлях.