Телескоп "Хаббл" представив деталізований знімок галактики NGC 1792 з бурхливим зореутворенням

Космічний телескоп "Хаббл", який є спільним надбанням NASA та Європейського космічного агентства (ЄКА), оприлюднив оновлене, високодеталізоване зображення спіральної галактики NGC 1792. Ця галактика вирізняється надзвичайно інтенсивним процесом формування зірок. Вона розташована на відстані, що перевищує 50 мільйонів світлових років від нашої планети, у південному сузір'ї Голуба (Columba). Європейське космічне агентство випустило цей новий кадр на початку грудня 2025 року. Знімок містить додаткові дані, зібрані протягом 2025 року, що дозволяє астрономам глибше зрозуміти астрофізичну активність цього віддаленого об'єкта.

NGC 1792 офіційно класифікується як галактика зі спалахом зореутворення. Така класифікація свідчить про наявність у її центрі зони надзвичайно активного народження зірок, де спіральні рукави буквально переповнені "зоряними яслами". Завдяки цій високій активності, галактика демонструє значно більшу світність відносно своєї маси, що робить її пріоритетним об'єктом для детального вивчення. Характерне червоне світіння, помітне у рукавах, є прямим наслідком H-альфа випромінювання. Це випромінювання чітко вказує на присутність щільних скупчень молекулярного водню, де саме і відбувається процес зародження нових зірок. Молоді, новостворені зірки випромінюють потужне ультрафіолетове світло, яке іонізує навколишній газ, спричиняючи це характерне червоне світіння.

Науковці-астрономи схиляються до думки, що дещо хаотичний вигляд NGC 1792 та цей потужний потік зореутворення спровоковані гравітаційною взаємодією з її більшим сусідом – галактикою NGC 1808. Припускається, що сильний гравітаційний вплив збурив запаси газу всередині NGC 1792, концентруючи активність зореутворення саме на тій стороні, яка найбільше відчуває зовнішній тиск. Це явище робить NGC 1792 надзвичайно цінним полігоном для дослідження складних галактичних колізій, включаючи динаміку газових потоків, формування зоряних скупчень та процеси, пов'язані з надновими зірками.

Оновлене зображення було отримано за допомогою камери Wide Field Camera 3 (WFC3), встановленої на борту телескопа "Хаббл". Цей інструмент замінив попередню камеру WFPC2 після четвертої сервісної місії HST, яка відбулася у травні 2009 року. Камера WFC3 має вражаючу здатність фіксувати зображення у широкому діапазоні довжин хвиль – від 200 до 1700 нанометрів. Додаткові дані, зібрані у 2025 році, значно поглиблюють наше розуміння внутрішніх механізмів цієї галактики. NGC 1792, на відміну від нашого Чумацького Шляху, не має центрального бару, що робить її чудовим прикладом спіральної морфології, яка зазнає зовнішнього впливу. Це дає змогу дослідникам, зокрема команді PHANGS-HST, вивчати, як саме зовнішні сили можуть формувати внутрішню структуру та впливати на еволюцію галактик.

Ця галактика, яка також фігурує у каталогах як LEDA 16709, була вперше занесена до реєстру шотландським астрономом Джеймсом Данлопом 4 жовтня 1826 року. Данлоп протягом 1823–1826 років каталогізував близько 7385 зірок та значну кількість яскравих об'єктів глибокого космосу, працюючи в Параматті, штат Новий Південний Уельс, Австралія. Його найвизначнішим відкриттям, безперечно, є радіогалактика NGC 5128, відома як Центавр А, яка також є галактикою зі спалахом зореутворення. Свіжий портрет NGC 1792 ще раз підкреслює вирішальну роль гравітаційних збурень у стимулюванні активного зореутворення у віддалених космічних об'єктах.