Транскордонні пилові бурі в Центральній Азії вимагають узгодженої регіональної відповіді

Нові дані атмосферного моделювання, представлені на 16-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням (UNCCD COP16), що відбулася в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, з 2 по 13 грудня 2024 року, чітко окреслили критичний транскордонний характер піщаних та пилових бур (ППБ), що загрожують Центральній Азії. Ця міжнародна зустріч підкреслила нагальну необхідність узгоджених дій щодо стійкості земель та посухи, що є життєво важливим для регіону, який стикається з ерозією ґрунтів та деградацією.

Дослідження, проведене із застосуванням системи RAMS/ICLAMS, надає вагомі докази того, що відновлення рослинного покриву є першочерговим заходом, здатним потенційно зменшити концентрацію атмосферного пилу до 80% у ключових районах-джерелах протягом певних місяців. Це відкриття має пряме значення для політики, оскільки воно пропонує науково обґрунтований шлях до пом'якшення наслідків, що узгоджується з ширшими цілями UNCCD щодо прискорення відновлення деградованих земель до 2030 року.

Критично важливим є той факт, що до 70% атмосферного пилу, який спостерігається над територією Узбекистану, має зовнішнє походження, що рішуче підкреслює обмеженість національних зусиль без потужної регіональної взаємодії. У відповідь на цю транскордонну проблему, Узбекистан затвердив Національну програму боротьби з пиловими бурями на 2024-2030 роки. Ця програма передбачає створення системи раннього оповіщення населення у 2025-2028 роках та націлена на скорочення темпів виникнення сильних пилових бур до 50% до 2028 року порівняно з поточним станом, що вимагатиме спільних дій із сусідніми країнами.

Крім того, узбецька програма включає розробку концептуальних основ для створення Центральноазіатського зеленого фонду та Центру з кліматичних питань Центральної Азії. Ці ініціативи демонструють прагнення до інституційного зміцнення регіонального кліматичного управління, що є необхідним для ефективного контролю над пиловими потоками, які не визнають державних кордонів. Посилення екологічної освіти та впровадження передових технологій для пом'якшення наслідків ППБ є ключовими напрямками роботи.

Загалом, дані моделювання та політичні зобов'язання, озвучені на міжнародних форумах, таких як COP16, вказують на те, що стійкість Центральної Азії до пилових бур залежить від негайного переходу від ізольованих національних зусиль до скоординованої регіональної стратегії, зосередженої на відновленні екосистем та спільному моніторингу.