Фітовидобуток: Рослини як інструмент очищення та отримання нікелю у 2025 році

Наукові дослідження, проведені на початку 2025 року, остаточно підтвердили значний потенціал певних рослинних видів для відновлення екологічної рівноваги на територіях тропічної Колумбії, які постраждали від наслідків видобутку золота. Цей інноваційний підхід, відомий як фітовидобуток, ґрунтується на природній здатності рослин поглинати та накопичувати важкі метали, включно зі слідовими кількостями золота. Він активно набирає популярності як екологічно свідома альтернатива традиційним гірничодобувним методам, особливо у контексті вилучення нікелю — ключового елемента для виробництва акумуляторів для електромобілів.

Ключову роль у цьому секторі, що стрімко розвивається, відіграють рослини-гіперакумулятори. Ці унікальні організми здатні концентрувати метали у своїх тканинах у сотні разів більше, ніж звичайні рослини. Французька компанія Genomines, заснована Фаб'єном Кутчекіаном та доктором Далі Рашид у серпні 2021 року, у 2025 році успішно залучила 45 мільйонів доларів інвестицій у рамках раунду фінансування Серії А. Ці кошти спрямовані на впровадження генетично модифікованих рослин, спеціально розроблених для екстракції нікелю акумуляторної якості. Цей метод позиціонується як менш витратний та менш емісійний порівняно з класичною видобутковою діяльністю.

Команда Genomines, що налічує 25 фахівців, розподілена між офісами у Франції та Південній Африці, де вже заплановано реалізацію пілотних проєктів. Серед ключових інвесторів цього раунду фінансування були помічені Engine Ventures та Forbion BioEconomy, а також участь висловила Hyundai Motor Group, що підкреслює стратегічну важливість технології.

Глобальний розвиток фітовидобутку у 2025 році супроводжується новинами з Албанії, де місцеві фермери вже розпочали збір нікелю, використовуючи рослини виду Alyssum. Тим часом, французькі дослідники проводять польові випробування на території Греції, Іспанії та тієї ж Албанії. Вчені розширюють сферу своїх інтересів, припускаючи, що певні види папоротей можуть ефективно акумулювати рідкоземельні елементи (РЗЕ). Нещодавні відкриття, зроблені китайськими науковцями та опубліковані у виданні Environmental Science & Technology, продемонстрували, що папороть Blechnum orientale не просто накопичує РЗЕ, але й активно синтезує всередині своїх клітин нанорозмірні кристали монациту. Це перший задокументований випадок активного формування мінеральних структур із РЗЕ живою рослиною. Важливо, що цей біологічно отриманий монацит є чистим і нерадіоактивним.

Хоча фітовидобуток вважається процесом, що вимагає значного часового лагу, він пропонує стійкий шлях для детоксикації ґрунтів, забруднених промисловими відходами, наприклад, кадмієм, а також забезпечує отримання чистіших джерел сировини. Наприклад, у випадку з рослиною Odontarrhena (раніше відомою як Alyssum murale), до 3% її загальної біомаси може складати нікель. Однак, її інвазивний характер дещо стримує ширше промислове застосування. У 2025 році фітовидобуток чітко демонструє перехід від пасивної ремедіації до активного біосинтезу стратегічно важливих ресурсів. Це дає надію на вирішення проблеми зростаючого попиту на нікель, який, за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства (IEA), може зрости у 19 разів до 2040 року, тоді як розробка нового нікелевого рудника традиційним способом може зайняти до 15 років до виходу на повну потужність.