Індія досліджує можливості вирощування каучуку в Ладакху задля досягнення самозабезпечення

У лютому 2026 року Національна рада з каучуку Індії розпочала амбітну дослідницьку програму, спрямовану на вивчення агрономічної придатності каучуконосних культур у суворих кліматичних умовах регіону Ладакх. Ця міжвідомча ініціатива реалізується у тісній співпраці з Індійським інститутом дослідження гуми (RRII) та Гімалайським лісовим науково-дослідним інститутом (HFRI). Основна мета проекту полягає в оцінці потенціалу каучуку як альтернативного джерела прибутку для місцевих фермерів, які працюють у специфічних умовах високогірної холодної пустелі, шляхом проведення серії контрольованих експериментів.

Гімалайський лісовий науково-дослідний інститут (HFRI), що базується в Шімлі, діє під егідою Індійської ради лісових досліджень та освіти (ICFRE) при Міністерстві навколишнього середовища та лісового господарства. Спільна робота науковців включає глибокий аналіз можливостей створення ланцюжка доданої вартості, попри те, що на сьогодні пряме культивування каучуку в Ладакху не здійснюється через унікальні екологічні характеристики цієї території. Експерти з RRII та HFRI забезпечують технічний супровід проекту, хоча фахівці визнають наявність серйозних логістичних перешкод, зокрема критично короткий часовий проміжок, доступний для післязбиральної обробки деревини каучукового дерева в умовах регіону.

Історичне коріння комерційного вирощування каучуку в Індії сягає часів ірландця Дж. Дж. Мерфі, який заснував першу плантацію бразильської гевеї в штаті Керала. Саме цей регіон сьогодні забезпечує до 90% загального обсягу виробництва натурального каучуку в країні. Хоча Індія входить до переліку провідних світових виробників цієї сировини, обсяги імпорту продовжують невпинно зростати. Необхідність пошуку альтернативних джерел та нових територій для вирощування зумовлена надмірною залежністю від одного біологічного виду, глобальними кліматичними змінами та стрімким поширенням специфічних грибкових захворювань, що загрожують плантаціям.

Наукова спільнота висловлює обґрунтовані побоювання щодо можливого порушення крихкої та унікальної екосистеми Ладакху внаслідок інтродукції чужорідних видів рослин. Екологи наголошують, що місцева флора, зокрема тополя та верба, є значно краще адаптованою до екстремальних умов високогір'я. Дослідницька діяльність проводиться з особливою обережністю, щоб гарантувати відповідність ініціативи національній стратегії зміцнення самозабезпеченості Індії натуральним каучуком. Як один із перспективних напрямків розглядається гідропонне вирощування каучуконосних кульбаб, таких як Taraxacum kok-saghyz, що дозволяє орієнтуватися на оптимізацію процесу накопичення біомаси в кореневій системі рослин.

Враховуючи високу екологічну чутливість Ладакху, будь-яке впровадження нових сільськогосподарських культур потребує ретельної та всебічної оцінки впливу на місцеве біорізноманіття. Таким чином, реалізація цього проекту є складним процесом пошуку балансу між аграрним розвитком регіону та суворими екологічними вимогами, що стоять перед державою. Науковці продовжують моніторинг, намагаючись знайти найбільш безпечні та ефективні шляхи для диверсифікації джерел стратегічної сировини в умовах мінливого світу.