Експерт із Девона пропагує ацтекський метод повторного використання стебел соняшника для садових конструкцій

Садівник-ентузіаст Саймон Акеройд, який проживає у графстві Девон, Англія, активно відстоює стародавню практику ацтеків, що пропонує екологічне рішення для створення садових опор. Він закликає колег-садівників зберігати висушені стебла соняшника після збору врожаю. Ці стебла, на його думку, набувають достатньої деревної міцності, щоб наступного сезону слугувати надійною підтримкою для таких конструкцій, як вігвами чи шпалери.

Такий підхід є чудовою альтернативою комерційно доступному бамбуку, що значно зменшує вуглецевий слід, пов'язаний із транспортуванням імпортних матеріалів. Крім того, збереження сухих кошиків соняшника після дозрівання забезпечує природні годівниці для птахів упродовж зимового періоду, тим самим підтримуючи місцеву фауну. Після того, як рослини відцвітуть і насіння дозріє, садівникам слід акуратно зрізати стебла та забезпечити їх повне висихання, щоб досягти необхідної жорсткості. Завдяки своїй одревеснівшій структурі, ці стебла здатні витримувати навантаження протягом кількох сезонів, включно з суворими зимовими умовами.

Інтеграція рослинних залишків у садовий цикл перетворює потенційні відходи на цінний ресурс. Більше того, стебла соняшника, залишені на ділянці, можуть слугувати природним бар'єром, що затримує сніг на грядках. Це створює додатковий захисний шар для озимих культур. Окрім функції опор, порожнисті стебла відіграють важливу роль у підтримці місцевого біорізноманіття, оскільки вони стають притулком для корисних комах, які зимують, зокрема для одиночних бджіл.

Саймон Акеройд наголошує на екологічній перевазі, яка полягає у мінімізації потреби купувати нові матеріали. Використання власних стебел як опор для витких рослин усуває витрати на придбання готових садових підпорок. Після видалення листя та кореневої системи садівники отримують міцну, дещо шорстку поверхню, яка ідеально підходить для того, щоб рослини могли за неї чіплятися. Сухі стебла також можна застосувати для створення так званих «теплих грядок». Повільно розкладаючись, вони формують дренажний шар на дні високої грядки, виділяючи тепло, що дозволяє теплолюбним культурам плодоносити довше.

Слід пам'ятати, що цей метод придатний лише для здорових рослинних залишків; культури, уражені хворобами чи шкідниками, необхідно негайно видаляти з ділянки, щоб запобігти поширенню інфекції. Згідно з агрономічною практикою, чисті та міцні стебла соняшника можуть покращувати структуру ґрунту та функціонувати як природна мульча, захищаючи землю від ерозії вітром. Таким чином, підхід, який активно просуває експерт із Девона, є багатогранним та стійким рішенням, повністю узгодженим із принципами циклічної економіки у сучасному садівництві.